Співочий оберіг
За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови. В Україні відповідно святкують День української мови. Саме з нагоди цього свята у Київському міському будинку учителя відбувся урочистий вечір української колискової під назвою «Мамина пісня у серці завжди».
«Саме з маминої пісні, із маминого серця починається людина. Бо тільки неньчине слово може наповнити душу дитини добром. Недарма ж у пісні співається: «Колискова пісня, колискова, то щаслива материнська мова», — запевняє керівник хорового ансамблю «Світоч» Раїса Кобчак. — Мені так хочеться, щоб усі діти України засинали під мамині колискові. Адже ці малюки найбільш незахищені у нашому соціумі, а материнська пісня — це саме той оберіг, який захищає їх від усього лихого».
«Не забувайте співати колискові на ніч своїм дітям, не цурайтеся цього розмаїтого і неоціненного скарбу, що залишили нам предки, — закликає усіх матерів заслужений працівник культури, поетеса Зоя Ружина. — Колискові звучали і в княжих палатах, і в селянських хатах. Пісні ніколи не цуралися, бо у ній — мрія і надія народу, бо вона виховує здорових духом і тілом людей».
Український народ за свою історію створив безліч колискових пісень, тож вибирати сьогоднішнім матерям є з чого. Так, на святі рідної мови прозвучала лише сота частина тих колискових, які знає наш народ: «Ой ходить сон коло вікон», «Повішу колиску на калині», «Тихесенький вечір на землю спадає», «На калині мене мати колихала», «Сонце спатоньки лягає», «Соловейку- синку» та багато інших.
Власні колискові виконала лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Анна Заклецька та студент Київського міського коледжу ім. Ушинського Антон Прохоренко. Крім цього, своїм співом порадували гостей ансамблі Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка та Київського університету театру, кіно та телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Щирими оплесками зустрічала публіка родинний дует Ірини та Дмитра Головачів «Благодать натхнення», співачку Росаву та Ніну Матвієнко.
«Є щаслива і нещаслива мати, — ділиться своїми переживаннями з глядачами Ніна Митрофанівна. — Нещаслива та мати, яка проклинає день і час, коли народилося її дитя. Згадайте, як говорив про це Шевченко: «Ой люлі- люлі, моя дитино, підеш, мій сину, по Україні, нас кленучи», — співає далі пані Ніна. — Тож я бажаю, щоб на землі були тільки щасливі матері, які співатимуть своїм дітям колискові. Бо саме ці пісні є лавром і хранителем сімейного щастя. Тож будьте щасливі у колисковій».
