«Справа Пукача». Нова спроба

Через події на сході Україні фактично поза увагою громадськості залишаються відомі кримінальні справи. 9 липня в Києва відбудеться черговий суд по «справі Пукача». Точніше спроба. Попередньо Апеляційний суд столиці вже... п’ять разів переносив розгляд апеляційних скарг сторін процесу.

Причини абсолютно різні: від необхідності з’ясувати, в якому режимі мають проходити засідання — закритому чи відкритому, хоч і так все зрозуміло через резонансність справи, до технічної неготовності приміщення чи відсутність адвоката Мирослави Гонгадзе — Валентини Теличенко. Нагадаємо, колишній начальник департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексій Пукач отримав довічне ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і побиття громадського діяча Олексія Подольського.

За останні півроку змінювалася влада, але справа не просувалася вперед. Хоча юридичної крапки стосовно замовників згаданих злочинів, а до них можемо додати ще напад на народного депутата двох скликань Олександра Єльяшкевича, немає вже чотирнадцять років.

Як відомо, українські резонансні справи завжди перебували на контролі у міжнародних структур. Зокрема, йдеться про Парламентську Асамблею Ради Європи, яка в своїх резолюціях і рекомендаціях протягом багатьох років закликає до покарання не тільки виконавців злочинів, а й замовників. Головним чином, у документах ПАРЄ йшлося про покарання високопоставлених осіб під час правління в Україні президента Леоніда Кучми.

І от днями стало відомо, що з 8 до 11 липня з до Києва і Одеси з інформаційним візитом прибуде доповідач ПАРЄ по Україні Маріетта де Пурбе-Лундін. Все, здавалося б, як і раніше, традиційний візит. Що ж насторожило? «У Києві Маріетта де Пурбе-Лундін зустрінеться з Президентом країни, з прем’єр-міністром, керівником МЗС, а також зі спікером Верховної Ради. Крім того запланована зустріч з представниками політичних партій, представником Президента щодо ситуації на сході України, екс-главою української держави Леонідом Кучмою і представниками громадянського співтовариства», — йдеться в повідомленні.

Зрозуміло в Україні криза, порушуються права людей, особливо через дії проросійських терористів. Але як і чому в цьому рядку опинився Кучма? Ми зв’язалися з представництвом Ради Європи в України, щоб отримати коментар з цього приводу у Маріетти де Пурбе-Лундін. Нам повідомили: «Візит доповідача ПАРЄ по Україні проходить на регулярній основі. Його мета — написання звіту про дотримання прав людини в Україні. Під час цієї подорожі, комісія ПАРЄ не планує ні зустрічей з журналістами, ні прес-релізів». Яким чином Кучма допоможе в дотриманні прав людини в Україні? Тим більше, коли проти нього порушувалася кримінальна справа за злочини, які сама ж ПАРЄ і контролює?

Але ситуація отримала кардинальний поворот після того, як ми зв’язалися з потерпілим у «справі Гонгадзе» Олексієм Подольським. 9 липня він має бути присутнім в суді. Нас чекала сенсація. Розповідає громадський діяч Олексій ПОДОЛЬСЬКИЙ:

— Мене безпосередньо запросила громадська активістка Ганна Гопко, у якої разом із іншими її колегами була запланована зустріч із доповідачем ПАРЄ Маріеттою де Пурбе-Лундін. Тема зустрічі — права людини в Україні. Коли розмова дійшла до питання, чому ми не можемо ратифікувати Римський статут, я взяв слово і сказав, що нинішня політична команда поки не зацікавлена у цьому. На мою думку, тому що одним з перших хто підпаде під дію Римського статуту буде екс-президент Леонід Кучма. Справа в тому, що команда на чолі з Кучмою, яка була сформована ще в 90-х роках, має суттєвий вплив на сьогоднішню політику. Я нагадав, що «ескадрони смерті» застосовувалися не тільки під час Євромайдану, їх активно використовували під час правління Кучми. Від них постраждало багато моїх колег: комусь з нас пощастили вижити, наприклад мені, а комусь ні. 

Безумовно, я подякував за зустріч, але сказав, що представники ПАРЄ вперше за 14 років вирішили зустрітися зі мною, хоча весь цей час згадували моє ім’я у своїх документах. Разом з тим, ПАРЄ зустрічалося з іншою стороною, тобто з людьми Кучми. Я пояснив, що такі приклади змушують мене задуматися про корупцію не тільки в Україні... Не секрет, що такі люди як пан Кваснєвський знаходяться на службі у родини Кучми, долучений сюди і пан Клінтон. Я попросив пояснити мені — в чому різниця між Януковичем і Кучмою? Чому в Європі по-різному ставляться до них і до їх людей, наприклад, до того ж Курченка і Пінчука? «До одних ви застосовуєте санкції, а з іншими зустрічаєтеся. Наприклад, з Кучмою у вас зараз запланована зустріч», — сказав я. Після цього, вона почала вибачатись і сказала, що з Кучмою зустріч вже скасована. Настрій у неї, звичайно, погіршився. Тим більше, коли я згадав, що раніше двічі звертався до представниці ПАРЄ Майліс Репс, але ніякої відповіді так і не отримав.

Я говорив не тільки про українські проблеми, про що вони звикли, і про що більше говорили наші громадські активісти, я також вказував і на їх вади. Адже у себе вдома вони ведуть інакше ніж в Україні. «Ваші виборці мають знати, чим ви займаєтесь в Україні та з ким зустрічаєтесь у питаннях з прав людини. Ви робите багато правильного. Але коли наступного разу буде зустрічатися з людьми Кучми, пам’ятайте, що більшість сьогоднішніх проблем в країні від цієї родини. Коли я у свій час боровся з корупцією і  свавіллям правління Кучми, мене за це били і катували. Пам’ятайте це також», — наголосив я.

Для читача ж я б хотів підкреслити, що Захід відстоює свої інтереси, а ми свої, головне — показувати де ці інтереси співпадають. Часто так буває, що наші інтереси співпадають з інтересами європейського суспільства, а не з європейськими політиками, які дивляться в ту саму сторону, що й наші. Але європейське суспільство контролює своїх політиків, тому ті поводять себе не так нахабно, як українські. Ми також маємо навчитися контролювати.