Справжній боєць інформаційного фронту

Він був нашим природним союзником. Причому не тільки після відкритої агресії Росії проти України в 2014-му, а значно раніше. Зокрема, коли працював головним редактором інтернет-проекту «Флот-2017». Дмитро Тимчук не просто паралельно з нами доносив правдиву інформацію українцям і протидіяв російський пропаганді, а й був нашим постійним експертом з питань безпеки та оборони.

Показовий приклад. Як тільки над Донбасом був збитий малайзійський літак MH-17 з 298-ма пасажирами на борту, в одному з ефірів Дмитро Тимчук одразу заявив, що це зробив Кремль. І ось майже через 5 років, коли в Нідерландах Спеціальна слідча група назвала перших конкретних винуватців-росіян, того ж дня у Києві трагічно загинув Дмитро. Не дочекався. Прикладів, коли він «на вістрі інформаційної атаки» викривав і завдавав ударів роспропаганді, — багато. Україна втратила сильного і реального бійця інформаційного фронту.

За словами директора департаменту комунікації МВС України Артема Шевченка, у Тимчука — вогнепальне поранення в голову (hromadske.ua). «Це одне з трьох: або вбивство, або самогубство, або необережне поводження зі зброєю», — відповів Шевченко на запитання про версію смерті депутата.

В інтернеті першим про згадану трагедію повідомив народний депутат України Антон Геращенко на своїй сторінці у «Фейсбуці». Зокрема, він написав: «Годину назад, у себе вдома при чистці нагородного пістолета наніс собі смертельне поранення патріот України і мій друг Дмитро Тимчук. На місці трагедії працює слідчо-оперативна група».

Пізніше глава Національної поліції Сергій Князєв повідомив у ФБ: «Є низка робочих версій, серед яких, можливо, нещасний випадок, необережне поводження з вогнепальною зброєю. Також розглядаємо версії кримінального характеру. Є громадянка, яка перебувала з ним у квартирі і яка зараз дає свідчення. Збираємо свідчення сусідів. Чи порушена обстановка у квартирі — оглядаємо». За фактом уже розпочато кримінальне провадження за ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).

У соцмережі загибель Дмитра Тимчука викликала шквал коментарів. Насамперед люди співчували й висловлювали сумнів, що професійний військовий, добре знаючи техніку поводження зі зброєю, міг сам себе застрелити.   

Дмитро Тимчук народився 27 червня 1972 року. 1995 року закінчив факультет військової журналістики Львівського вищого військово-політичного училища. Потім працював у штабі Національної гвардії України, перебував на роботі в різних структурних підрозділах Міністерства оборони України. Згодом відвідував українські контингенти миротворчих сил ООН в Іраку, Лівані та Косово.

Із 2008 року — головний редактор інтернет-проекту «Флот-2017», керівник громадської організації «Центр військово-політичних досліджень». З початком російської агресії — координатор групи «Інформаційний спротив», завданням якої є отримання, обробка та поширення оперативної інформації про російське вторгнення в Україну, а головною метою — протидія російському інформаційному впливу.

«Був українцем в 5 поколінні по обох лініях і до кісткового мозку, — написала у ФБ Marina Daniluk-Yarmolaeva. — Його роль навесні 2014-го просто неоціненна, коли військові стріляти в окупантів боялися, а журналісти в переважній більшості не знали, що робити, або свідомо брехали про шахтарів, кримських пляжників і «гражданский конфликт». Група ІС зробила те, про що мінстеці тільки тринділи п’ять років поспіль. Сам Дмитро дуже вирізнявся серед депутатів-вискочок, операторів сільських весіль і пустих рафінованих пані в брендах без біографії. Професійний, чіткий і принциповий. Дуже шкода, що пішов».