«Створення» від Мирослави Которович
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20061220/4223-2-4.jpg)
У PіnchukArtCenter відбулася презентація компакт-диска ансамблю «Київські солісти».
У збірник увійшли твори, створені в XIX і XX століттях вітчизняними й зарубіжними композиторами: «Мелодія» для скрипки в супроводі камерного оркестру Мирослава Скорика, Концерт для віолончелі з оркестром ля-мінор Роберта Шумана в авторському перекладенні для скрипки (аранжування для камерного оркестру Рене Кьорінга); кі лька творів Арама Хачатуряна в аранжуванні для камерного оркестру Олександра Спренціса — «Пісня-поема» для скрипки й фортепіано, «Танець» сі-бемоль мажор для скрипки і фортепіано (присвячений Габрієляну) й супер-популярний «Танець із шаблями» з балету «Гаяне». Завершують перелік треків твори Євгена Станковича: Камерна симфонія № 3 для флейти й струнних (версія й редакція сольної партії скрипки М. Которович), а також «Колискова» для скрипки й камерного оркестру. Твори звучать у виконанні Мирослави Которович (скрипка) й ансамблю «Київські солісти» (диригент Богодар Которович). Аудіозбірка супроводжується книжечкою-щоденником, що названа: «Почути свої думки», куди ввійшли фрагменти щоденників Мирослави Которович, написані в Києві й Римі протягом останніх двох років, а також фотографії Мирослави та Богодара Которовичів, солістів ансамблю й портрети композиторів, музика яких звучить на диску. Назва диска — «Створення» — народилося як усвідомлення дива співтворчості композитора, виконавця й слухача.
Під час презентації були виконані уривки з деяких творів, які входять у репертуар «Київських солістів». Зокрема, «Прелюдія» із Сюїти в старовинному стилі Едварда Гріга, Соната-репрезентатива для скрипки й клавесина Генріха Бібера (солістка — Мирослава Которович), «Вечірня серенада» з циклу «Тиха музика» для струнних Валентина Сильвестрова та інші. Однак увесь захід загалом нагадував швидше не концерт, а театралізоване дійство, основною дійовою особою якого стала Мирослава Которович і в яке були «втягнуті» всі відвідувачі презентації (серед яких були й імениті композитори: Станкович, Скорик, модельєр Вікторія Гресь та інші). Творчій атмосфері сприяли й інтер’єр сучасного Арт- Центру з його епатажною експозицією, режисура й світлове рішення цього своєрідного музичного спектаклю. Музиканти грали не в суворо відведеному ім місці, а невимушено рухалися приміщеннями галереї, то розосереджуючись серед публіки, то утворюючи злиту групу (спина до спини, в центрі — солістка), то розташовуючись у різних приміщеннях або на різних рівнях (у самому залі й на «балконі» над залом)... Нагадаємо, ансамбль «Київські солісти» був заснований 1996 року відомим українським скрипалем Богодаром Которовичем. Нинішній сезон для колективу подвійно ювілейний: маестро відзначає своє 65-річчя. У складі ансамблю: молоді музиканти України, лауреати національних і міжнародних конкурсів, більшість серед яких складають учні Которовича. Богодар Антонович — один із найпомітніших музикантів нашої країни, пропагандист сучасної української та світової музики, постійно очолює Міжнародний конкурс скрипалів ім. Лисенка, а 2004 року став художнім директором «Київського фестивалю Бріттена». Його дочка Мирослава — перша скрипка ансамблю, а з 2006 року разом із батьком здійснює художнє керівництво колективом. Така спадкоємність, за задумом творців проекту, повинна відродити традиції творчих музичних династій в Україні. У репертуарі ансамблю: шедеври світового класичного репертуару від бароко до XX століття, твори метрів вітчизняної композиторської школи, сучасна музика (іноді — незнайома українській публіці).
Проект «Створення», за словами Мирослави Которович, — це прагнення через музику показати неповторний, особистий погляд на навколишній світ. Мирослава Которович — представник української скрипкової школи, випускниця Національної музичної академії України, артистка камерного оркестру «Кремерата Балтика», фундатором і керівником якого є відомий скрипаль Гідон Кремер, а також автор кількох музично-театральних проектів («Роль для скрипки», «Скрипкові капризи», «Сходинками», «Намисто з дитячих мріянь» та інші).