Суміш надії та побоювань

Фінансові ринки України, найбільш чутливі до політичних подій, без особливих сплесків і провалів зустріли появу у країні нового прем’єр-міністра. У цьому випадку відсутність новин — гарна новина. Водночас деяку напруженість при плануванні розвитку на наступний рік великі компанії, безумовно, відчувають. В Україні заведено спочатку призначати главу уряду, а потім уже чекати від нього економічної програми, і це, звичайно, вносить деяку непередбачуваність. Віктор Янукович уже заявив, що не виключає повної заміни економічного блоку Кабінету Міністрів. За його словами, це станеться у разі зміни завдань, які будуть поставлені перед урядом.

Які завдання ставить перед собою прем’єр, поки можна визначити лише із його виступу у Верховній Раді напередодні затвердження. Фактор декларативності в цій промові, звичайно, був присутній. Так що у цьому випадку ми можемо говорити, швидше, про політико-економічні наміри, а не про пріоритети діяльності нинішніх парламенту і уряду. І все ж економічні тези виступу прем’єра заслуговують уваги хоча б тому, що вказують на прийнятні для Віктора Януковича напрями роботи.

Головним пріоритетом роботи свого уряду новий прем’єр-міністр визначив боротьбу з бідністю. На сьогоднішній день середня зарплата у країні становить близько 400 гривень, що Віктора Януковича не влаштовує. Крім традиційних підвищень зарплати бюджетникам і пенсіонерам, від нього, очевидно, треба чекати і більш жорсткого діалогу з промисловим директоратом. Саме на великих підприємствах зосереджена основна сума зарплатних заборгованостей. Губернаторський досвід у Донецькій області, безумовно, підкаже Януковичу, що саме ця проблема завжди може стати зброєю політичних противників. Та й екс-прем’єр Анатолій Кінах, який іде, був звільнений із формулюванням, вказуючим на невирішені соціальні завдання. Втім, очікувані труднощі з виконанням державного бюджету наступного року, а також необхідність значних виплат зовнішнім кредиторам багато в чому будуть сковувати ініціативу нового уряду.

Наступним пріоритетом Віктор Янукович визначив посилення регіональної політики держави. Своєю метою прем’єр визначив вихід кожної області на повну самодостатність. Нинішня дотаційність більшості українських регіонів має більше політичних, ніж економічних причин. Тенденція до централізації влади за останні роки вимагала від уряду ослаблення економічної самостійності регіональних еліт. Якщо цей пріоритет не залишиться декларацією, то користь для економіки країни буде очевидною. Інструмент, завдяки якому новий прем’єр збирається досягти виконання цього завдання, вже вгадується — це вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку та інші механізми, які мають досить спірний ринковий характер. Але, судячи з усього, країна отримала уряд, який не збирається приміряти на своє виразне обличчя витончену маску реформатора.

Заявив Віктор Янукович і про намір підтримати малий і середній бізнес. Йому обіцяно стати «фаворитом української економіки», але яким чином це станеться, поки неясно. Самі українські підприємці, схоже, будуть раді хоча б тому, щоб існуючу систему податкових пільг не змінювали. Завдяки єдиному податку із тіні вийшли доходи мільйонів громадян. На період роботи нового уряду у них, очевидно, мотивів для неспокою не з’явиться. Навпаки, прем’єр підтримує ідею зниження податків. Хоч знову ж, його позиція напевно може бути підкоректована, коли він ознайомиться зі станом фінансів центрального бюджету.

Заслуговує на окремий комплімент обіцянка Віктора Януковича не повторити кар’єру Павла Лазаренка. Прем’єр заявив, що ставить перед собою зовсім інші цілі, ніж нинішній в’язень американської тюрми. Відверто кажучи, у багатьох великих менеджерів із цього приводу були деякі побоювання, враховуючи глибоко укорінений у Києві стереотип про принципи ведення бізнесу на Донбасі. Віктор Янукович повідомив, що справді збирається працювати в Кабінеті Міністрів зі своєю командою, але при цьому запевнив, що не сумнівається у її порядності і кваліфікації.

Більшість експертів вказують на очікуване посилення політичних позицій металургійного і вугільного лобі. Металургійна еліта вже давно висловлюється за лібералізацію валютної політики держави з метою забезпечення зростання експорту. Не виключено, що саме з цим пов’язані нинішні політичні консультації з приводу можливої заміни голови Національного банку України.

Крім того, експортери (а Донбас — регіон експортерів) дуже зацікавлені в податковій реформі (чого варта тільки проблема повернення ПДВ). Питання лише в тому, чи зможе і чи захоче новий уряд добиватися нормальних податків для всіх, чи все буде зведено до податкових послаблень для галузевого лобі.