Суперледар, або Матроскін по-американськи

В українському прокаті з’явилася голівудська новинка: комедія «Гарфілд», фільм для перегляду всією сім’єю.

Головний герой стрічки кіт Гарфілд — дуже популярний персонаж серед дітвори та дорослих. Критики його навіть називають «національним ледарем США». Своїм народженням кіт зобов’язаний художнику Джиму Девісону, який став «батьком» Гарфілда.

Перші комікси про пригоди Гарфілда, які друкували провідні газети США, з’явилися в 70-ті роки. За три десятиліття товстий суперледар став справжньою знаменитістю. З того часу і до сьогоднішнього дня, нових і нових витівок кота з нетерпінням чекають американці різного віку. Хоч Гарфілд зовсім не герой у класичному розумінні цього слова, а справжній антигерой. Судіть самі. Він патологічно ледачий і страшний ненажера. Зусилля робить лише для того, щоб з’їсти ще один шматок. Коронна фраза Гарфілда: «Я краще обжеруся, ніж перетруджуся». Цей рудий і пузатий котяра без усякого сорому об’їдає свого соромливого хазяїна, а якщо все ж зрушить з місця, то чекайте прикрощів, наприклад, зупинки роботи цілого залізничного вокзалу. Кіт-шкідник тероризує чарівну собачку, а навколишніх використовує у своїх непривабливих аферах. Кожну «пригоду» Гарфілд зводить в абсолют безглуздя свого існування. Але глядачі все одно симпатизують цьому американському шахраю, уважно стежачи, що ще він утне? У Гарфілді маса поганих рис, а глядачі все одно його люблять. Чому? А хто без гріха? Хтось обожнює тістечка, а хтось може цілий день валятися в ліжку, дивлячись телевізор. Дивлячись на кота, ми немов дивимося у збільшене дзеркало і бачимо свої недоліки в кубі. Можливо, чарівності і навіть шарму герою фільму додає майстерність дубляжу. Адже говорить за руду бестію Гарфілда популярний актор Олег Табаков.

В інтерв’ю «Вістям» Олег Павлович зізнався: «Я хотів перекрити Матроскіна Гарфілдом... Для мене це була свого роду гра — досягти успіху там, де все приречене на провал. Вже 20 із гаком років у свідомість глядачів вживається Кіт Матроскін, кожен норовить пригадати його інтонації. Братися в цій ситуації за озвучення іншого кота щонайменше ризиковано, а я й вирішив перевірити, чи є у мене порох у порохівницях. Показати персонаж, різко відмінний від знайомого глядачеві — це було не дуже важко, тому що герої мультфільмів — ті ж люди, тільки приховані під маскою тварин. А Матроскін за характером відрізняється від Гарфілда, як Отелло від Яго. Мені було важливо зробити характер Гарфілда переконливим».