Сургуч і радість ювілею
Минулий четвер був особливо примітним для всього театрального життя України: адже саме цього дня, рівно вісімдесят років тому, у Вінниці видатним режисером Гнатом Юрою було засновано театр імені Івана Франка. Дуже швидко напівмандрівна трупа талановитих ентузіастів сцени виросла в один з кращих театрів за всю історію України, який дав світові чимало великих імен та прекрасних спектаклів. Свій ювілей франківці відзначили прем’єрою «За двома зайцями» за знаменитою комедією Михайла Старицького. Цьому спектаклю цілком закономірно передував спектакль політичний: театр прийшла поздоровити делегація високих офіційних персон на чолі з прем’єр-міністром Віктором Ющенком. Чиновники виголошували правильні промови і рясно роздавали артистам грамоти, вітальні адреси та звання. Найвагомішими у цій гірлянді офіційної пошани видавалися кілька ордерів на нові квартири, вручені акторам театру. Радість і артистів, і публіки, яка здебільшого складалася з давніх і палких прихильників Національного академічного драматичного театру імені Франка, була абсолютно непідробною. Адже наше мистецтво — театр імені Франка тут, на жаль, не вийняток — нині у настільки скрутному становищі, що вже навіть не гроші, а хоч би дещиця уваги і кілька добрих слів — достатня вдячність. Тому й вистава «За двома зайцями», нова інтерпретація класичної комедії, здійснена головним режисером театру, Сергієм Данченком, яка почалася відразу після урочистої частини, була сприйнята більшістю глядачів у відповідному, святково-підведеному настрої. Хочеться сподіватися, що й далі франківці, попри примхи не театральних «режисерів», полюватимуть лише за однією, бажаною здобиччю, — красою гри.
