Свято вдалося. Але не нам

Два контрольні матчі футбольної збірної України обіцяли глядачам святкове видовище. Гра проти Канади в Києві мала стати сотою в складі збірної для Андрія Шевченка, а поєдинок із Бразилією є святом футболу за визначенням. Шкода, але святкового настрою ці матчі українським уболівальникам не додали.

Почалося усе у грі проти Канади. Чи виною була погода, чи пізній початок матчу, чи ім’я суперника, але на стадіон у Києві прийшло набагато менше людей, ніж могло б. Перед початком гри було вшановано Андрія Шевченка, який усоте вдягнув синьо-жовту футболку української збірної. Привітання закінчилися із стартовим свистком. Скромні та маловідомі канадці заграли проти господарів дуже грамотно і цілком могли перемогти — рахунок після першої половини гри був на користь гостей. Із великими труднощами українці відігрались, і внесок у це капітана команди Шевченка виявився дуже скромним.

Так чи інакше, але на гру проти Бразилії в британському місті Дербі наш капітан не вийшов. Обраний за домовленістю сторін стадіон є ареною місцевої команди «Дербі Каунті», чиї успіхи так само далеко, як Суперкубок УЄФА київського «Динамо» — останній раз «барани», як називають гравців «Дербі Каунті» ставали чемпіонами Англії в 1975 році. Це не завадило звести кілька років тому в Дербі новенький сучасний стадіон, який відповідає усім вимогам. Стадіон побудували не у зв’язку із європейським чемпіонатом, як це роблять у нас, а просто у зв’язку з футболом, який слід проводити в належних умовах. Уявити собі подібну арену в подібному до Дербі за розмірами українському Луцьку чи Тернополі не дозволяє ніяка фантазія.

Уболівати за Україну до Дербі з’їхалися наші співвітчизники з усією Великої Британії. На жаль, приводу для радощів футбол у виконанні збірної України не дав. На полі було видно одну команду — Бразилію. Ще за день до гри на тренуванні бразильців атакували десятки журналістів із телекамерами, які кудись зникли щойно на тренування вийшли українці. Добре що світло не вимкнули.

Примусити себе поважати наші футболісти мали б змогу, якби вдало зіграли проти бразильців. Надії на це розтанули вже в перші секунди гри. Навряд чи зіграти так, як вони вміють, українцям завадило хвилювання — більшість із них досвідчені майстри, які виступали на найвищому рівні не один і не два рази. Хочеться пояснити невиразну гру команди Юрія Калитвинцева дуже високим класом суперника, але ж бразильці — не чемпіони світу. Чемпіони — іспанці — наші майбутні опоненти на Євро-2012. Віце-чемпіони — Нідерланди, із другим складом яких наша збірна ледь зіграла цього літа унічию.

Поки що сказані навесні слова про наміри нашої збірної стати за півтора роки чемпіоном Європи виглядають щонайменше іронічно. Омолоджений склад збірної Бразилії не мав у грі проти України жодних проблем. Два майстерні удари данні Алвеша та Пато встановили прийнятний для бразильців і не образливий для українців результат 2:0.

Після гри бразильська частина глядачів влаштувала на трибунах карнавал, а українці без галасу поспішали на вокзал — до Лондона від Дербі їхати понад дві години.