Сигнали Тарасюка
Такого контролю в газеті «День» не було за всю історію існування. Кілька чоловіків у строгих костюмах, із пристроями для дистанційних бесід у вухах, із валізою зі специфічним знаряддям для виявлення підозрілих предметів завітали до нашої редакції. Це сталося якраз за дві години до того, як до «Дня» мав прийти дуже важливий гість для участі в круглому столі. Наша гостинність не дозволила відмовити «контрольній» перевірці (хоч було не зовсім зрозуміло, чим може загрожувати у конференц-залі невинний букет квітів, який «протестували» особливим детектором). Так ми чекали на прибуття Бориса Тарасюка — дипломата професійного і справді шанованого нашою редакцією, який завжди з легкістю йде на контакт із журналістами. Природно, що одне з наших запитань стосувалося можливих ризиків для життя Бориса Івановича... На щастя, наші занепокоєння виявилися безпідставними. «Сподіваюся, ви не сприйняли це як мої вказівки. Якщо ви запитаєте, чи подобається це мені — я кажу: ні», — підкреслив міністр закордонних справ. Він послався на відповідний закон, згідно з яким «визначено коло високопосадовців, котрі повинні бути під державною охороною». «Однак у мене ніколи не було відчуття, що iснує якась загроза моєму життю», — заспокоїв дипломат. Він повідомив, що, напевно, існує необхідність звернутися до керівництва, аби подібні перевірочні процедури не складали враження, ніби міністр чогось боїться...
Попередні занепокоєння журналістів, утім, жодним чином не позначилися на відвертості та гостроті інтерв’ю з Борисом Тарасюком, який, слід також відзначити, попри насиченість свого графіку виділив для спілкування дві години часу. Це при тому, що сама бесіда відбувалася увечері, а міністра чекала ще одна робоча зустріч.
«Провокаторів в українсько-російських відносинах ніколи не бракувало. Вони завжди були з обох боків, щоправда, з російського — більше», — так прокоментував міністр закордонних справ Борис Тарасюк появу комп’ютерної гри, сюжетом якої є поборення російським спецназом повстань на кшталт помаранчевої революції. «Згадаймо сумнозвісні заяви деяких російських політиків, через які їх було оголошено персонами нон-грата; щоразу, коли ми були свідками таких заяв й апелювали до наших партнерів з російської влади, ми чули відповідь, що «вони не висловлюють офіційну позицію, а ми не підтримуємо їхніх поглядів». Так, але ж такі випадки псують атмосферу українсько-російських відносин», — додав дипломат. При цьому він наголосив: «Відносини між Україною та Росією не мають альтернативи добросусідським відносинам. Але політичні еліти країн сьогодні відірвані одна від одної, перервано неформальний діалог. На часі його відновлювати». Говорячи про сьогоднішні контакти та підписання договорів про співпрацю між деякими українськими та російськими партіями напередодні парламентських виборів, пан Тарасюк зазначив: «Будь-які політичні контакти треба вітати. Питання лише в їхнiй мотивації. Якщо це ставка російських сил на певні політичні сили в Україні, то це неправильний сигнал — російські політики повторюють минулі помилки».
Коментуючи події довкола парламентсько-урядової кризи, пан Тарасюк як лідер Народного руху України закликав «не драматизувати ситуацію». «Сплеск емоцій за літо пройде, штучно створена криза довкола депутатів-сумісників насправді не є проблемою», — підкреслив міністр, додавши, що «Верховна Рада, яка за останній рік була острівком самостійної думки в Україні, повинна підтвердити свій статус в нових умовах і не піддаватися опонентам». Говорячи про доцільність квотного методу формування уряду, пан Тарасюк відзначив: «Питання не в принципі формування влади. Уряд сформовано з представників коаліції, що перемогла на виборах. Йшлося про авторитет Ющенка — будь-який серйозний політик повинен дотримуватися зобов’язань. Він їх дотримався. Далі вже йдеться про зобов’язання конкретних фігур — довести здатність виконати свої зобов’язання».
Про те, які наслідки мала парламентсько-урядова криза для іміджу України, чи буде зроблено подання до Конституційного суду з приводу відповідності участі України в ЄЕП Основному закону, які кадрові зміни чекають на МЗС, чому досі не надано гарантії безпеки Миколі Мельниченку — читайте у найближчих числах «Дня».
