Силует Заньковецької на тлі профілю Гоголя
Сьогодні в Києві відкривається Міжнародний фестиваль жіночих монодрам «Марія»
Цього року форум проходитиме вшосте, зберігаючи свою унікальність у тому, що участь у програмі беруть лише жінки-актриси. На глядачів чекають й сюрпризи, окрім монодрам вони побачать великі вистави гостей фестивалю — Луганського українського муздрамтеатру і Національного театру ім. І. Франка (на базі останнього традиційно проходить форум).
Автор ідеї, організатор і натхненник фестивалю «Марія»— відома актриса Лариса Кадирова, яка покаже дві свої монороботи —«Сара Бернар. Наперекір усьому» та «Посаг кохання».
— Цього року фестиваль ми вирішили присвятити постаті Миколи Гоголя, 200-річчя якого відзначає весь світ. Особистості Гоголя і Заньковецької тісно пов’язані. Микола Васильович вчився в тому самому ліцеї, у якому вчився батько Марії Костянтинівни. І потім, це Ніжинська земля, це пансіон, де перебувала Марія Заньковецька, — розказала Л. КАДИРОВА.— Актриса все життя зберігала карту Ніжина і всюди возила її із собою. Де б вона не бувала, вона з радістю поверталася до рідної домівки, в село Заньки. Звідти і її сценічний псевдонім. На одній із своїх фотографій, зроблених фотографом Стуколкіним в Петербурзі, актриса написала гоголівські слова: «Щасливий подорожній, який, повертаючись з далекої мандрівки, бачить знайому покрівлю з вогниками, які несуться йому назустріч». Одним словом, існують якісь тісні зв’язки між особистостями, подіями, часами, і не тільки в українському просторі, а й у світовому. Українська культура самодостатня, але вона не замкнена в собі, вона відкрита для діалогу з усіма культурами. Об’єднання світової культури навколо Гоголя, який має саме українські корені, є своєрідним доказом безмежності культури взагалі. І надзвичайно важливо прослідкувати ці паралелі та перетини творчості й доль Гоголя і Заньковецької.
На фестивалі пройде наукова конференція «Магічний вплив М.В.Гоголя на світовий та український культурні процеси». Відкриватиме її інагураційною лекцією «Гоголь і католицизм» професор Римського університету Санте Грачотті — найвідоміший славіст світу. Дуже цікава тема у Євгена Сверстюка — «Помилка Гоголя». Письменниця Любов Голота звертатиметься до жіночих образів у творах класика. До Києва приїдуть: професори з університетів Кембриджського, Оксфордського і Глазго, а також науковці з Італії, Польщі, Росії, Канади, Мексики, Хорватії, Перу, Індії, Ірану.
Гоголівська творчість розглядатиметься на стикові театрального мистецтва, літератури і науки. Спілкуватимуться режисери, які ставлять Гоголя на сцені, актори, які втілюють його образи, мистецтвознавці, що досліджують його літературу. Відбуватиметься певний симбіоз двох категорій культур, у широкому сенсі. У фойє Театру розгорнеться експозиція виставки «Марія Заньковецька і Микола Гоголь — земляки» за матеріалами з фондів Музею Марії Заньковецької, виставлять справжні сценічні костюми актриси. Також будуть роботи художника Сергія Якутовича та Костя Лавра, матеріали по історії постановок Гоголя на франківській сцені.У творчій частині задіяні і Мала і Велика сцени Театру імені І. Франка.
Безпосередні учасниці представлять свої монодрами на малій сцені. Магічна фантасмагорія Гоголя тут проглядатиметься в географії країн, з яких приїхали учасниці. Актриси — Марго Лі Шерман, Єва Балцер, Ніна Репетовська, Арміне Матсакян, Ірина Джапакова, Хотака Хагівара, Мазаку Терамото представляють Росію, Німеччину, Єгипет, Вірменію, Японію, США, Польщу. А на великій сцені відбуватимуться вистави за творами Гоголя — «Вій» у виконання студентів, котрі навчаються на акторському курсі, яким керує художній керівник нашого театру Богдан Ступка. Луганський український музично-драматичний театр зіграє «Тараса Бульбу». Зможуть гості фесту подивитись й найсвіжішу прем’єру Театру ім. І.Франка — виставу «У неділю рано зілля копала». Так що, програма дуже насичена, різноманітна і цікава...
Надзавданням фестивалю вважаю людське об’єднання, коли люди різних уподобань, країн і мов знаходять спільні точки задля того, щоб вклонитися пам’яті Заньковецької, пам’яті Гоголя, щоб познайомитися з Києвом, побачити твори Катерини Білокур, Марії Приймаченко .Зрозуміти, що вони — основа нашої культури; побувати в Музеї Марії Заньковецької, інших музеях, побачити вистави першої драматичної сцени країни — ось в цьому найвищий сенс нашої творчої акції.
