Тарас СТЕЦЬКIВ: Наші політики мислять категоріями персональних образ

Учора в кулуарах Ради обговорювали події вівторка. Як пояснити демарш групи «За Україну»? Найпоширеніша версія — Ющенко сказав Міжнародному валютному фонду одне, а своїм депутатам — інше. І таким чином намагається показати, що коаліції немає.

Інша версія — група Кириленка визначається відносно свого місця в політиці та своїх перспектив. Слід сказати, це вже не перша незгода Кириленка з Президентом. Кілька днів тому він виступив категорично проти одночасних президентських і парламентських виборів.

А ось Тарас Стецьків (депутат від фракції НУНС) вважає, що Кириленко керується банальною образою. В інтерв’ю «Дню» Тарас Степанович також спрогнозував, що жодних дострокових парламентських виборів не буде.

— Як пояснити демарш групи «За Україну», яка у вівторок не проголосувала за внесення до порядку денного законопроектів, які стосуються співпраці з Міжнародним валютним фондом? Адже напередодні Президент закликав зробити все можливе для прийняття цих важливих законів...

— Насправді цей епізод є доказом того, що наші політики мислять категоріями не державного інтересу, а персональних образ. Кириленко не думав, що голосування його групи позбавляє Україну грошей МВФ, він думав, як помститися Ющенку. І це найсумніше — українська політика часто у виконанні Ющенка, Тимошенко, Януковича чи у виконанні політиків другого ешелону є містечковою та хуторянською, вона не має нічого спільного з державним інтересом.

— Зараз дуже багато залежить від Конституційного Суду. Як ви вважаєте, на чий бік він стане — Президента чи уряду?

— Нічого принципово Конституційний Суд не змінить. В Україні відбудуться президентські вибори.

— 25 жовтня?

— Або 26 грудня, або 17 січня. Боротьба за дату — це несерйозне питання. Очевидно, що не буде дострокових парламентських виборів до президентських, хоч би яке Конституційний Суд прийняв рішення. Питання тільки в одному — щоби президентські вибори не перетворилися на руйнацію країни. Щоб той, хто програє президентські вибори, визнав свою поразку. Якщо у другий тур вийдуть два кандидати і наберуть приблизно однакову кількість голосів (звичайно, хтось виграє, а хтось програє) і переможений не визнає результатів виборів, тоді вони можуть розірвати країну навпіл. І тоді для країни це стане трагедією.

— Але, здається, і в БЮТ, і в ПР не налаштовані на бійку. Звучать заяви з обох таборів, що треба прийняти вибір українців, хоч би яким він був.

— Дай Боже, я буду тільки радий, якщо так станеться.

— До того ж Тимошенко може залишитися прем’єром і після президентських виборів.

— Якщо Янукович виграє президентські вибори, він ніколи не залишить Тимошенко прем’єром. Проблема цих двох лідерів у тому, що кожен з них прагне абсолютної влади. Тому вони навряд чи домовляться про Конституцію, вони не домовляться про вибори президента в парламенті, бо вони обоє налаштовані на боротьбу за абсолютну владу. Тож цього не буде. Кожен з них, на жаль, діє за принципом, що переможець має отримати все. Культура компромісу в них відсутня.

— Втім, нині ми є свідками чергового зближення Партії регіонів і БЮТ. На вашу думку, чим це може скінчитися?

— Звичайно, триває якийсь процес, але, вважаю, він не має шансів.

— Чому?

— Є одне запитання, на яке ніхто не може дати відповіді: куди поділася постанова Верховної Ради про створення тимчасової спеціальної комісії щодо зміни Конституції? Єдина формальна основа союзу ПР і БЮТ — це внесення змін до Конституції, щоб поділити владу на двох. Де проект постанови? Це означає, що вони «недобазарилися». Але якісь розмови тривають...

— Як ви поясните слова Президента, що «Яценюк потрібен країні»?

— Виглядає, що він його топить. Він його обнімає і душить в обіймах. Він продовжує вірити, що Балога йому «порішає» вихід у другий тур. А в другому турі, він вважає, у людей не буде виходу, як проголосувати за нього. І це може бути правдою, бо той, хто з «помаранчевих» вийде у друге коло, має великі шанси виграти в Януковича. Тільки в друге коло може вийти або Тимошенко, або Яценюк. У Ющенка шансів немає. Він неадекватно оцінює ситуацію. Він відірвався від реальності й тому, насправді, є дестабілізуючим чинником в українській політиці.

— Втім, ви помітили, що шквал критики з боку Секретаріату на адресу уряду зменшився?

— Вони це запізно зрозуміли. Якби Віктор Андрійович вчасно зрозумів, як треба себе поводити з Юлією Володимирівною, він ніколи не влаштував би такого ідіотизму, який він влаштовував із січня по березень 2008 року. Коли три-чотири рази на день вони атакували Юлю, що вона неправильно встає, неправильно ходить... Ющенку вже нічого не допоможе.

— А що відбувається з «Нашою Україною»? В понеділок її залишила Ольга Герасим’юк і, кажуть, слід очікувати ще багато заяв про вихід?

— «Наша Україна» гине з однієї простої причини: Ющенко вважає «Нашу Україну» своєю приватною власністю. Так він свого часу знищив свій власний рейтинг, він нищить свою партію і надію людей. Бо найбільша провина Ющенка в тому, що він знищив надію мільйонів. Він дійсно був першим справді українським президентом, але він виявився бездарним українським президентом. Не здатним модернізувати країну.

— Ви не бачите паралелей між Рухом і «Нашею Україною»? Як загинув Рух, так тепер гине і «Наша Україна»?

— Ні, паралелей тут жодних немає... Рух народжувався як справді народна низова течія. А «Нашу Україну» було штучно зроблено під Ющенка. І робили її Єхануров і Безсмертний. І робили її за зразком КПРС. А Рух — це була справжня народна ініціатива.

— А куди рухається «Народна самооборона»? До БЮТ?

— Я не знаю, куди веде «Народну самооборону» Юрій Луценко...