«Телефонна робота»
Цікава ситуація склалася сьогодні на ринку праці: з одного боку, всі говорять про безробіття, з другого — служби зайнятості та кадрові агентства пропонують десятки й сотні вакансій. Ставлячи запитання земляку, що вештається без діла, — чому, мовляв, не працюєш, майже напевно отримуєш відповідь: «А куди йти, роботи ж немає!» Дозвольте, та як же немає — ось, потрібні зварювальники й слюсарі, кухарі й швачки, менеджери з продажу й реалізатори на ринку, і навіть, страшно вимовити, директори та головні бухгалтери! Але не приваблюють такі чудові місця наших співгромадян. І не тому, що всі ліниві та хочуть горезвісної халяви (хоча й це, безсумнівно, присутнє). Просто в кожному конкретному випадку часто виявляються підводні камені, які зводять нанівець всю привабливість пропозиції. То зарплата вже дуже скромна, то виплачують її нерегулярно і з великими затримками, то вимоги в приватній фірмі до працівника непомірно великі, а платня непристойно маленька.
Тим часом, крім служб зайнятості та кадрових агентств, є ще одне джерело інформації для бажаючих працевлаштуватися — газетні оголошення в рубриці «Пропоную роботу». Обіклавшись газетами, проводжу розслідування — під виглядом претендента дзвоню за вказаними в оголошеннях телефонами, щоб отримати цікаву й високооплачувану роботу. Всі заклики взяти участь у поширенні продукції фармацевтичних фірм відмітаю не задумуючись — про мережевий маркетинг чула масу невтішних відгуків. Решту пропозицій вирішую розглянути.
Відразу ж стикаюся з дивною обставиною — на тому кінці телефонного проводу моє запитання про суть роботи, яка пропонується, викликає прямо-таки замішання. Людина на телефоні або не може виразно сформулювати, про що йдеться, або взагалі не знає про факт пропозиції. Іноді вимагають резюме — що ж, запаслася ним заздалегідь і тут же відправляю факсом або електронною поштою. У відповідь — тиша. Ні ввічливого «спасибі», як це прийнято у порядних людей, ні «раді будемо Вас бачити на співбесіді», «ні приходьте зараз!», хочa резюме складено за всіма правилами та змальовує кандидата в найвигіднішому світлі.
Проте по електронці все ж дещо приходить — і як тільки адресу взнають. Періодично надходять просто-таки фантастичні пропозиції, які обіцяють небачені бариші за зовсім необтяжливу роботу. Як правило, це так звані листи щастя, в яких у завуальованій формі вам пропонують взяти участь у будівництві фінансової піраміди. Ще можуть запропонувати робити розсилку листів по e-mail «за гарні гроші» (що ж самі не роблять, адже робота хвилинна, ніяких зусиль не вимагає). Іноді зазивають проінвестувати якийсь проект на зразок вирощування грибів на Марсі. А одному моєму знайомому вдова якогось африканського диктатора цілком серйозно пропонувала разом із нею відбити її величезні гроші у мафії. Але повернімося до газет.
Якщо ваш співрозмовник все ж признається, що давав оголошення про роботу, то далі виявляється, що саме ви для цієї роботи, швидше за все, не підійдете. Я вже пробувала і вік різний називати, і освіту, і досвід роботи у мене то був, то ні. Ось — чим не пропозиція: «Пропонуємо надомну роботу. Складання пластмасових кулькових ручок». Гроші пропонувалися невеликі, але все в твоїх руках — більше складеш, більше отримаєш. Щось, однак, непокоїло. Для того, щоб отримати за роботу гроші, треба спочатку купити ці самі ручки в розібраному вигляді. Ось, подумала я, Остап Бендер відпочиває! Вдалий спосіб прилаштувати неліквідний товар, та ще й гроші наперед отримати. З чуток, так воно і вийшло насправді. Бо на оголошення відгукнулися, в основному, пенсіонери та діти, що вирішили підзаробити на дрібні витрати. Дивно, що щоразу подібні пропозиції знаходять гарячий відгук, і це після численних статей і телесюжетів про перемішування, у вигляді майбутнього прибутку, різноманітних рідин і пророщування всіляких зерен, заздалегідь оплачених претендентом. Багато оголошень про заклеювання конвертів, відповіді на чиїсь дзвінки.
Загалом, чим довше продовжувався пошук роботи за оголошеннями, тим менше оптимізму я відчувала на цей рахунок. І раптом — сюрприз! Оголошення звучало приблизно так: «Раніше думав про Батьківщину, а тепер подумай про себе. Пропозиція для відповідальних, порядних, інтелігентних людей. Цікава і гідно оплачувана робота. Запрошуємо педагогів, медиків, силовиків». Ось воно! Це я — порядна, відповідальна й інтелігентна. Раніше багато думала про Батьківщину! Маю гуманітарну освіту! Нарешті зірки зі мною! Тут же дзвоню. Зовсім не інтелігентний голос оголошує, що це — телефон посередника, просить мій номер і обіцяє передати його кому слідує. Відчуваю себе Юстасом, чекаю повідомлень від Алекса.
Минуло кілька днів, і я вже забула про факт дзвінка, але в неділю в трубці мого домашнього телефону пролунав оксамитовий чоловічий голос. Той, що телефонував, відразу приступив до діла. Суворо попередивши мене, що напрям розмови визначатиме тільки він, молодий чоловік почав ставити численні запитання про освіту, погляди на життя, досвід роботи. Всі мої боязкі спроби дізнатися, якого роду діяльність буде запропоновано, були тут же суворо відметенi. «Все при особистій зустрічі! Я чекатиму на Вас із газетою «Правда» в руці». Так і сказав.
На зустріч я йшла як на вербування в розвідку. Високий довговолосий брюнет середніх років чекав мене у фойє одного з готелів, щоправда, без газети в руці. Ми піднялися в якусь жалюгідну кімнатку, що років десять не знала ремонту і пишно іменується офісом, завішену зверху донизу якимись дипломами та сертифікатами в рамках, сіли на напіврозламані стільці за стіл, у якого тут же відвалилася нога, і почалася бесіда. Микола показував мені журнал із прізвищами інших волонтерів, туманно і детально розказував про своє життя, робив дивні компліменти, говорив про важливість освіти, а краще двох-трьох, як у нього, але ніяк не підходив до суті справи. Він явно щось чув про такий метод психологічного впливу як нейро-лінгвістичне програмування, але освоїти його не зумів. Вся ця «бесіда» тривала півгодини без будь-якого наближення до мети, але тут прочинилися двері в суміжну кімнату, і в щілинку, що утворилася, я побачила на полицях обідраного серванта піраміди баночок із харчовими добавками. Ну треба ж! На всякого мудреця досить простоти — адже я так старанно обходила всі оголошення, пов’язані з мережевим маркетингом, і все ж попалася. На прямо поставлене запитання Микола бадьоро відповів: «Так, мережевий маркетинг. Це прекрасна справа! Це фантастичні можливості! Це багатство й упевненість у завтрашньому дні! А ці харчові добавки гарантують всім здоров’я років на 200 вперед». Ще хвилин п’ятнадцять він намагався все ж залучити мене до справи, але пересвідчившись у моїй повній неготовності, взяв обіцянку прислати до нього хоча б кого-небудь, навіть без будь-якої освіти, місця проживання і певних занять, і тільки потім відпустив: «Ви ще пожалієте, що втратили такий шанс!» Проте мережевий маркетинг як форма бізнесу має досить багато прихильників. Захлинаючись розповідала мені Оксана Є., що працює на благо однієї косметичної фірми і своє власне, про величезне задоволення, яке вона отримує, займаючись цією діяльністю: «Я заради цього кинула і державну медицину, і роботу у приватній медичній фірмі, де працювала офтальмологом. Тепер я належу сама собі, заробляю і витрачаю на власний розсуд, часом керую сама». Бентежить тільки вже надто нервове ставлення до запитань, з метою з’ясувати, а чи не є така діяльність будівництвом «піраміди». «Кожен може займатися цим бізнесом, ніякі особливі якості для нього не потрібні, і все погане, що пишуть у газетах і про що базікають нероби, просто наклеп!», — гаряче говорить Оксана.
Загалом, добродії й товариші, потрібно зі смутком констатувати, що знайти за допомогою газетного оголошення гарну і високооплачувану роботу особисто мені не вдалося. Хоч і це цілком можливо. Принаймні, так вважає керівник великого кадрового агентства «Навігатор» Сергій Бєляєв: «Якщо людині дійсно потрібна робота, вона повинна шукати її скрізь — за газетними оголошеннями, через друзів і знайомих, навіть за листівками, розклеєними на стовпах. Ну, і, звичайно, найбільш респектабельний спосіб — це пошук за допомогою кадрових і рекрутингових агентств. Нехтувати не треба ні чим, тому що тільки наполегливі та цілеспрямовані пошуки з широким захватом можуть привести до мети!»
