Трагедія плюс провокація – в результаті імідж?

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Євген Марчук, виступаючи на брифінгу в Києві, заявив, що не став обнародувати відеокасету, яка нібито підтверджує замовний характер дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинув лідер Народного руху В’ячеслав Чорновіл, оскільки її зміст викликав у нього низку запитань і оскільки не бажав уступати в судовий позов за три тижні до президентських виборів, не маючи доказів автентичності касети, повідомляє Інтерфакс- Україна.

«Певна річ, що другого-третього дня після цього на Марчука подають у суд», — сказав секретар РНБОУ. Оскільки доказів автентичності цієї касети в нього не було, то ще до завершення виборів закінчується судовий процес, в якому Марчук визнається брехуном, більше за те, наклепником, що передбачає карну відповідальність. І таким чином, за три тижні до виборів кандидат на посаду президента Марчук займався б тільки судовим процесом, який, як він вважає, закінчився б не на його користь.

Якщо ж вірити касеті, сказав секретар РНБОУ, то вийде, що спецназівець, який є співучасником злочину, сам себе документує на плівці, а це, на думку Марчука, суперечить здоровому глуздові. Крім того, за його словами, оскільки в касеті йдеться про Чорновола та лідера ПСПУ Наталію Вітренко, також кандидата на посаду президента, то «логічніше було б усе це передати Вітренко».

Раніше повідомлялося, що депутати Григорій Омельченко та Анатолій Єрмак підготували депутатський запит до секретаря РНБОУ, в якому вимагали надання відеокасети. Син загиблого лідера Руху Тарас Чорновіл вимагав порушити карну справу проти Марчука, оскільки вважав це єдиним способом примусити Генпрокуратуру активізувати розслідування загибелі В’ячеслава Чорновола. За цих обставин і з урахуванням ситуації, що склалася в Україні, може створитися враження, що комусь може бути вигідно зіграти на природних почуттях і бажанні Тараса Чорновола знати обставини трагедії у спробі отримати певний політичний капітал. До того ж, ураховуючи недосвідченість Тараса в політиці, не виключено, що хтось міг спробувати і зіграти на його природному честолюбстві, прямо або опосередковано підказавши, що це б могло бути непоганою можливістю для просування до лідерства в Русі, яке, однак, навряд чи може і має бути спадковим.