Трагедiя російського літака погіршила репутацію України
Візит Папи Римського і успішні результати росту економіки сприяли тому, що наприкінці літа ставлення західних урядів і ЗМІ до офіційного Києва почало змінюватися. «Карантин», оголошений українській державі, закінчився. Планувався цілий ряд конференції на високому рівні: НАТО, Євросоюзу, Світового банку, ряд інших заходів. Американська трагедія 11 вересня перекреслила ці плани на невизначений час. Україна через непевність влади і дипломатії в тому, як «включатися» у нову міжнародну дійсність, зникла з обрію. Справа погіршилася після публікацій світової преси, цього разу у некорисному для Києва світлі. Багатоденні витівки і крутійства українських лідерів і генералів викликали нову хвилю негативних поглядів не тільки щодо ненадійного і навіть небезпечного стану українських ракет та невмілого технічного обслуговування, але й разом з тим — щодо неспроможностi українських політичних лідерів зайняти адекватну до розмірів людської біди позицію. Зарубіжні ЗМІ заговорили про холод і байдужість української правлячої бюрократії, яка не може справитися з найбільш примітивними жестами після спричиненої їхніми військовиками катастрофи пасажирського літака над Чорним морем. На думку місцевих експертів, це призведе до нової фази охолодження стосунків iз Заходом, а також до погіршення шансу на продаж української зброї на світових ринках.
Найгострішу оцінку неадекватної поведінки українських лідерів, передусім Президента держави та міністра оборони, опублікували такі світові газети, як «Американський Волл Стрит Журнал», швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунг» і німецька «Зюйгдойче Цайтунг». Позитивну оцінку отримали серед таких негативних голосів два політики: прем’єр Кінах і секретар Ради національної безпеки та оборони Є. Марчук.
