«Цукровий Донбас» виявився лівішим вiд вугільного
Такi результати було зумовлено не стiльки комунiстичними переконаннями жителiв цього регiону, скiльки їхнiми протестними настроями (до речi, в першому турi в Чернiвецькому районi знову ж таки з рекордним результатом 44,6 вiдсотка перемiг О.Мороз, набравши вдвiчi бiльше голосiв, нiж П.Симоненко). Встановлення державного та митного кордонiв з Молдовою порушило багаторiчнi економiчнi зв'язки. Наприклад, Україна традицiйно була ринком збуту молдовських помiдорiв. Введення митних зборiв мало б підвищити в ціні цю продукцiю принаймнi вдвiчi, якби не виручали контрабанднi шляхи через Днiстер. У другiй половинi лiта контрабанда має масовий характер, i з нею неспроможнi справитись нi прикордонники, нi мiлiцiя. Звичайно, наочно «пiдiгрiвала» настрої й дуже важка економiчна ситуацiя на пiвночi Молдови, де розпущено колективнi господарства. В таких умовах заклики до збереження колгоспного ладу не можуть не бути привабливими.
Також сильнi прокомунiстичнi настрої в пiвнiчно-схiдних районах, якi вiддавна були проблемними в планi економiки. А от схiдний Бершадський район, для якого характернi потужнi господарства (їм ще вдається самотужки встояти) вiддав за Симоненка менше — 56,2 вiдсотка голосiв.
Загалом же зневiра людей у можливостях вийти з кризи тим шляхом, яким iшли досi, каталiзувалася й розколом всерединi «правлячої» на Вiнниччинi НДП, та її наступним падiнням, а вiдверте цькування опальних народних демократiв з боку новоствореної газети, контрольованої «тримiсячним» губернатором, аж нiяк не додавало авторитету владi. Ну й, звiсно, вагомою гирею на лiвiй шальцi терезiв були потужні обласнi структури Комунiстичної та Соцiалiстичної партiй.
Постелекторальнi настрої всерединi адмiнiстративної елiти Вiнниччини однозначнi. Люди чекають, що «розбiр польотiв» закiнчиться традицiйно: «полетять голови».
