У заручники сомалійського племені потрапили яхтсмени з іллічівського «Вояджера»
Десять днів утримували їх під вартою, а 3 січня доставили до Босасо й відпустили. Без яхти, будь-яких речей, у тому числі й без грошей...
Там українські моряки нарешті змогли звернутися до місцевої влади зі скаргою щодо захоплення й пограбування, а також по допомогу до міністра рибальства та портів провінції Вунтланд і до журналістів.
Ось як описав Радюш в інтерв'ю Бі-Бі-Сі обставини захоплення екіпажу «Вояджера» з портом приписки Іллічівськ: «Одного із членів екіпажу, котрий плавав неподалік від яхти, місцеві рибалки захопили заручником. Ми спробували його звільнити. Однак у відповідь нам пригрозили — пролунали попереджувальні постріли в повітря. Нас також змусили покинути яхту і впродовж десяти днів утримували в польових умовах: спали просто неба на піску. Забрали всі гроші й особисті речі, а також конфіскували яхту, а опісля відвезли до міста. Там ми потрапили вже до рук держави...»
Єдине, що зробила місцева влада, — розмістила за свій рахунок капітана, його помічника Андрія Білоуса, а також Павла Яхника та Андрія Богачова в міському готелі «Гейт». Було також обіцяно, що міністерство рибальства провінції сприятиме поверненню пограбованих моряків до рідного Іллічівська. На жаль, це буде компенсацією за захоплений вітрильник «Вояджер», що є приватною власністю сім'ї Білоусів.
Морякам не залишається нічого іншого як погодитись. Адже поки що не має наслідків їхнє прохання до російських льотчиків, з якими яхтсменам пощастило зустрітись у Босасо, — поінформувати про їх пограбування дипломатів російського посольства в Джибуті, а через них — і МЗС України. Жодних спроб контактів представників МЗС України з іллічівськими моряками до 7 січня, за словами Б.Радюша, не було.
Власне, свої сподівання брутально захоплені й пограбовані моряки пов'язують із втручанням і захистом їхніх прав iз боку українських дипломатів. Родичі яхтсменів, зокрема дружина Б.Радюша — Лілія Петрівна, дізналися про ситуацію, в якій опинився екіпаж «Вояджера», від «Дня». У розмові, що відбулася 10 січня, Лілія Петрівна сказала, що останнє повідомлення від екіпажу, який здійснював перехід із Чорного моря до Індійського океану, з борту яхти надійшло на початку грудня з Туреччини. «Затримуємося, бо стоїмо на ремонті», — повідомляв Б.Радюш. Як екіпаж яхти опинився коло берегів Сомалі, Л.Радюш не знає: «По допомогу я звернулась до МЗС України — сподіваюся, що наших моряків не залишать у Сомалі напризволяще...»
P.S. Управління інформації МЗС України на момент публікації матеріалу ще не мало в розпорядженні оперативної інформації про випадок з яхтою «Вояджер». Нічого нового не повідомляється й про долю утримуваних в Нігерії українських моряків — угруповання, яке їх захопило, просто ігнорує постанову верховного суду власної країни.
