Українська ракета з бразильською «візою»

У жовтні під час офіційного візиту Президента України Леоніда Кучми до Бразилії буде підписано міждержавний договір про довгострокове співробітництво у використанні ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара. Очікується, що в грудні цей документ ратифікує бразильський конгрес, після чого проект вступить у стадію практичної реалізації. Перший заступник генерального директора Національного космічного агентства України Валерій Комаров вважає, що перший пуск «Циклону-4» із бразильського космодрому можливий у грудні 2006 року.

Починаючи з кінця 90-х років, Україна вийшла на міжнародний ринок комерційних космічних послуг і довела там конкурентоспроможність своїх ракет-носіїв. Новітня вітчизняна розробка — космічний ракетний комплекс «Циклон-4» — покликана задовольнити зростаючі потреби світового ринку в дешевих ракетах-носіях легкого й середнього класу. Екологічно безпечна ракета виводитиме на орбіту супутники вагою до 1,8 тонни (телекомунікаційні космічні системи, системи дистанційного зондування Землі, апарати науково-дослідного призначення). Вигідне географічне розташування Бразилії (близькість до екватора) дозволяє на чверть збільшувати потужність ракети під час запуску, зберігаючи незмінними енергетичні витрати, а також значно розширити можливості у виборі орбіт.

У серпні в Бразильському космічному агентстві відбулося друге засідання спільної робочої групи, на якому обговорювалися фінансово-економічні документи з проекту. Зокрема підготовлено меморандум про взаєморозуміння між НКАУ та БКА щодо перспективних спільних космічних проектів, який також заплановано підписати в жовтні. Для здійснення проекту буде засновано СП «Алкантара—Циклон—Спейс», до якого увійдуть п’ять українських підприємств (серед них — КБ «Південне», ПО «Південмаш» і ВАТ «Хартрон») і бразильська державна компанія «Інфраеро». СП створюється на паритетних засадах: частка кожної зі сторін, за попередніми даними, становитиме $90 млн. На бразильську сторону буде покладено розвиток інфраструктури наземного комплексу, на українську — модернізація «Циклону-3» та розробка на його основі нової ракети-носія. На думку першого заступника глави НКАУ, проект «Циклон-4» є «безпрограшним». Розрахунки свідчать, що при трьох пусках на рік він окупиться протягом шести—семи років, а при шести—семи пусках щорічно окупність проекту настане вже через три роки. Другий варіант, за словами В. Комарова, є оптимальним, що підтверджується і прогнозами розвитку ринку космічних послуг до 2015 року.

У ті дні, коли українська делегація перебувала в Бразилії, на космодромі Алкантара сталася трагедія: під час проведення передстартової підготовки стався вибух ракети VLS-1, що забрав життя 21 людини. Це був третій невдалий пуск бразильської ракети. Незважаючи на катастрофу, президент Бразилії Луїш Ігнасіо Лула да Сілва заявив, що національну космічну програму буде продовжено. У свою чергу міністр оборони країни Жозе Вієгас сказав, що інцидент не призведе до затримки на українсько-бразильських переговорах щодо використання космодрому Алкантара. «Трагедії були в усіх країнах, які займаються розробкою та освоєнням космічної техніки. Наших відносин це не торкнеться», — сказав В. Комаров, зазначивши при цьому, що обидва проекти здійснюються автономно. Більше того, оскільки інтерес до освоєння космосу не обмежується однією Бразилією, В. Комаров прогнозує, що проект «Циклон-4» згодом може вийти за рамки співробітництва двох країн.