Уроки довголіття

Питати жінку про її вік, кажуть, негоже. Але у випадку з Євгенією Маркіянівною Тебеньчук навіть треба і можна, адже вона вважається найстаршою мешканкою України. Учора її вік — 109 років і 67 днів — експерти Національного реєстру рекордів записали як рекорд довгожительства. У свої 109 жінка не втратила жаги до життя та інтересу до всього, що її оточує. Найбільше переймається тим, щоб не завдавати зайвого клопоту своїй родині власними турботами чи проблемами.

Народилася 1902 року на Вінниччині — у селі Чорнявка Липовецького району. Зараз з родиною мешкає у Києві. Сім’я Євгенії Маркіянівни — це донька, двоє внуків, троє правнуків та один праправнук. Як розповідає Євгенія Тебеньчук, її чотирьох дітей, ще в маленькому віці, забрав Голодомор 1932 —1933 років. Вижила лише донька Валентина Іванівна Заболотна (зараз їй 75). А в 1935 році, коли родина, щоб врятуватись від голоду виїхала в Сибір в Алтайський край, народилася ще одна донечка. На жаль, її вже немає серед живих. Недовго було щасливим і подружнє життя Євгенії Маркіянівни — після війни помер її чоловік, а завести нову сім’ю більше не змогла, настільки сильним було її перше кохання.

Майже всі у родині Тебеньчуків стали педагогами. А бере свій початок ця історична вчительська династія ще від батька Євгенії Маркіянівни. «Він розпочав викладати ще в ХІХ столітті, спочатку читав закон Божий у школі, а потім був священиком, — розповіла онука Ольга Шевченко, завідувач кафедри іноземних мов Київського національного університету ім. Т. Шевченка. — Бабуся та її сестри (а неї було шестеро братів та сестер) теж викладали, у бабусі 55 років педагогічного стажу, вона працювала аж до 82 років. Потім династію продовжила моя покійна мама, яка пропрацювала багато років у 135-й київській школі, була завідувачем райвно тодішнього Радянського району. Моя тітка теж педагог за освітою, і один онук пішов слідами бабусі — закінчив педагогічний університет ім. Драгоманова».

Зараз рідні оберігають свою маму, бабусю та прабабусю від перевантажень та зайвих емоцій. Їм хочеться, щоб хранителька їхнього сімейного вогнища прожила з ними ще не один рік. Хоча сама Євгенія Тебеньчук каже, скільки Бог дасть, стільки і житиме. Щодо свого секрету довголіття, то, на її думку, він дуже простий: «Завжди треба працювати. Я пережила скільки голодовок, а в мене ж діти були, то я завжди старалася думати про те, що мені треба зробити, щоб їх нагодувати, — каже довгожителька. — Коли мені донька чи внуки кажуть, давай поможемо тобі щось зробити, бо тобі важко, я ніколи не погоджуюсь. А що я буду робити, якщо не буду працювати? Без цього я помру».

Детальніше про те, як і чим живе ця жінка з величезним багажем знань та життєвим досвідом, читайте у найближчих номерах «Дня».