«Усе його життя було пов’язане з Україною»

Зі Сполучених Штатів Америки надійшла сумна звістка – помер Володимир Пилишенко, громадський діяч українського походження, який все життя жив з думкою про Україну. Нагадаємо, саме за його сприяння та за ініціативи мера Дніпра Бориса Філатова, з яким він товаришував, два роки тому було створено унікальну Бібліотеку української діаспори ім. Джона Маккейна, де зібрано тисячі друкованих видань, що вийшли за кордоном.

«Він прожив складне життя, та все його життя було пов’язане з Україною, написав на свої сторінці у «Фейсбуці» Борис Філатов. - Я набирав його на домашній телефон у Рочестері і він завжди дивувався, як я вгадую, коли саме він вдома. Він принципово не хотів собі мобільного. Він - Володимир Пилишенко, та друзі кликали його - «Мірко». Три роки тому на одній із зустрічей у Рочестері, під час нашого візиту до Америки до мене підійшов Мірко. Тоді я ще уявлення не мав, хто ця людина. Він запитав, чи маю я 15 хвилин, і запросив до себе.  Я навіть не присів у його хаті, він показував кімнати повні книг від підлоги до стелі. Єдина кімната, що вирізнялась - кімната дружини Ірми. У кімнаті стояло піаніно і на ньому мереживні серветки й фарфоровий сервіз, що вказували на вишуканий смак господині. Книги почав збирати ще батько Мірка, син наслідував справу й збирав книжки упродовж усього життя». Народився Володимир Пилишенко на Волині у 1934 році. Батько був учасником визвольних змагань, свідомим українцем із Немирова. Мати - з Ковельщини. Під час війни його родина потрапила до Кракова, далі Словаччина та Німеччина, а 1949 року виїхала до США - в місто Рочестер. Володимир Пилишенко виховав українками двох доньок - Орисю та Катю. «Про своє життя він казав, що жити було важко, але книжка була завжди у пошані, що сам він має душу бібліотекаря. Архітектор, професор, графіст. Він захоплювався Дмитром Яворницьким та історією Дніпра ще задовго до нашого знайомства. У 2018 під час нашої першої зустрічі Мірко вирішив передати унікальну колекцію нашому місту. А це 15 000 книг та журналів. Серед яких багато літератури про УПА. Зараз у Дніпрі близько 6 000 примірників, решта у коробках готується на відправку з Америки. Він особисто приїжджав до Дніпра, щоб обрати місце розташування Бібліотеки української діаспори. Вдруге, щоб особисто відкрити бібліотеку. У свої 85, маючи купу проблем зі здоров’ям, він був тут зі мною і ми разом відкривали двері у нашу спільну мрію. Йому було важливо, щоб бібліотека була відкрита для всіх, щоб книги жили з читачами», згадує Борис Філатов.

Мер Дніпра має намір довести розпочату справу до кінця. «Друже, при нашій останній зустрічі ти сказав: «Я довірив тобі не половину, а цілу бібліотеку. Коли ти знову будеш балотуватися на посаду міського голови, поставлю за тебе свічку в церкві». Сьогодні свічку в пам’ять про тебе поставлю вже я… Спи спокійно, дорогий друже. Кращою пам’яттю про тебе буде відвідання українцями нашої бібліотеки імені сенатора  Джона МакКейна», - пише мер Дніпра.

Треба відзначити, що редакція всеукраїнської газети «День» теж не залишилась осторонь – рік тому, під час відкриття нашої фотовиставки у Дніпрі, головний редактор Лариса Івшина, разом з мером Борисом Філатовим, відвідала цю бібліотеку. Під час огляду вона звернула увагу на чималу кількість цінних раритетів, серед яких є й автограф гетьманича Данила Скоропадського. Про його трагічну долю було написано у книзі «AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського», видану у серії Бібліотека газети «День». «Ви зробили дуже гарну справу. Це унікальна бібліотека, аналогів якої немає в Україні», - відзначила Лариса Івшина, залишивши запис у Книзі відгуків. До речі, бібліотека нині активно працює, там читають цікаві лекції, проводять презентації та зустрічі, інші громадські заходи. Про унікальну бібліотеку Української діаспори «День» також писав неодноразово, а з її керівником Віталієм Кучеренком у нашому виданні вийшло інтерв’ю ( №№ 230-231 від 13 грудня 2019 року).

Рік тому у газеті «День» було опубліковано  й інтерв’ю з самим Володимиром Пилишенком –  непересічною та яскравою особистістю (https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/zbyrayu-knyzhky-vse-zhyttya-bo-mayu-dushu-bibliotekarya). Спілкувалися ми з ним Скайпом саме з Бібліотеки української діаспори, що йому було особливо приємно.

У Володимира Пилишенка були величезні життєві плани, в тому числі й щодо поповнення бібліотечного фонду. Його родичі казали, що відвідування Дніпра та поява бібліотеки надали йому нові життєві сили. Домовлялися з ним про можливість проведення спільного телемосту з представниками української громади міста Рочестер. На жаль, втрутилась пандемія ковіду, яка багато чого змінила у цьому світі – будемо сподіватися не назавжди.

Втім, на довгу пам'ять про Володимира Пилишенка у Дніпрі залишилася Бібліотека української діаспори ім. Джона Маккейна та унікальні українські видання, які він збирав усе своє життя.

Представник мерії Дніпра Дар’я Біла впевнена, що найкращою згадкою про Володимира Пилишенка буде активне відвідування бібліотеки читачами, й особливо молоддю. За її словами, міська влада збирається заснувати на честь Володимира Пилишенка творчий конкурс, роботи в якому будуть писати з використанням книг бібліотеки. Також планується перевести в електронний вигляд усі книжки та періодичні видання, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь українців й надати можливість користуватися багатими фондами бібліотеки усім зацікавленим читачам з України та світу.

«День» висловлює співчуття рідним і близьким Володимира Пилишенка. Вічна пам’ять.