Усім «колгоспом» — у спілку

На своїх зборах 17 травня нинішнього року Кримська організація Національної спілки письменників України одноголосно ухвалила рішення, яким «висловила недовіру голові НСПУ пану Володимиру Яворівському», звернулася до Президії НСПУ з вимогою «скасувати своє волюнтаристське рішення про прийняття списком до членів НСПУ 61 нового члена з числа «Союза писателей АРК», та звернулася до інших обласних організацій НСПУ із проханням ініціювати скликання надзвичайного з’їзду НСПУ з метою усунення з посади голови НСПУ Володимира Яворівського. Кримська письменницька організація, крім того, поширила звернення письменників Валерія Басирова, Шакіра Селіма, Галини Хмільовської до «керівництва країни, політичних партій та громадських організацій, всіх патріотів України», в якому події в Криму називає «нечуваною зрадою»...

Що ж стало причиною такого різкого рішення? Виявляється, що кримські письменники б’ють на сполох, бо дванадцятого травня Президія Національної спілки письменників України списком одночасно прийняла у члени Національної спілки письменників України 61 чоловіка із Криму та Севастополя, які належать до нещодавно створеного «Союза писателей Автономной Республики Крым». Це відбулося всупереч вимогам статуту НСПУ, тобто — без розгляду кандидатур на засіданні Кримської організації Національної спілки письменників України і без необхідних письменницьких рекомендацій.

Причому, — зазначають письменники в своєму зверненні, — право стати членами НСПУ (за ініціативи В. Яворівського) було надано лише «Союзу писателей АРК» на чолі з п. Володимиром Бушняком. Членів «Союза писателей Крыма» та «Союза белорусских, русских и украинских писателей» було проігноровано. Тим самим Володимир Яворівський та Президія НСПУ надали сумнівну перевагу одній групі кримських письменників перед двома іншими. Цікаво, що до Кримської організації НСПУ намагаються долучити 21 чоловіка із м. Севастополя. Але ж за Конституцією України м. Севастополь є окремою адміністративною одиницею, яка не входить до складу АРК. Тому Володимиру Яворівському треба було б спочатку подумати про створення в м. Севастополі окремої письменницької організації, — вважають кримські письменники.

Разом з тим, як виявилось, питання про «об’єднання» кримських письменницьких організацій має вже свою історію. Раніше в Криму існувала лише одна письменницька організація — кримське відділення СПУ. Однак при створенні автономії в Криму багато людей, які претендували на звання письменників, утворили свої організації. Так першою виникла Співдружність російських, українських та білоруських письменників, яка об’єднала талановитих людей, які за радянських умов з різних причин виявилися за бортом літературного процесу. Вони стали видавати літературний журнал «Брега Тавриди», газету «Літературний Крим», кілька альманахів тощо. Однак згодом апетити письменників зросли, і було утворено кілька організацій, які приймали до своїх лав людей, деякі з яких не написали і не видали бодай однієї книги. Так, наприклад, «Союз писателей АРК» — і це попри вже існуючі дві письменницькі організації! — виріс до 61 члена! Мабуть, Крим виявився регіоном з найбільшою кількістю письменників на душу населенні не тільки в Україні, але і в сусідніх країнах... І от саме цей «союз» сподобався Володимиру Яворівському.

«Володимир Яворівський надав перевагу тим письменникам, — пишуть вони в своїй заяві, — які перебувають під патронатом комуніста Володимира Казаріна — заступника голови Ради міністрів АРК. Це той самий В. Казарін, який в газеті «Крымская правда» (№ 15 від 25 січня 2001 року) заявив напередодні з’їзду русистів: «… именно эти люди (маються на увазі русисти) готовят учителей русского языка и литературы, которых, несмотря на все сокращения, продолжают выпускать вузы Украины. В этих же вузах готовят филологов-украинцев, которые при правильном подходе к обучению и воспитанию понимают органическую связь русского и украинского языков. Именно эти люди формируют гуманитарное сознание современной Украины. И если оно будет сформировано правильно, объединение Украины и России — вопрос времени».

З приводу виступу В. Казаріна на комуністичному мітингу 1 травня 2002 року біля пам’ятника М.К. Кириченку газета «Коммунист Крыма» (№ 24-25 (470-471) від 17 травня 2002 року) писала: «… депутат ВР АРК В.П. Казарин раскрыл смысл происходящих событий (малося на увазі усунення від влади у Криму комуністів та особисто Л. Грача) как целенаправленную войну против великой России, против союза с Россией и Белоруссией, против коммунистов — самых активных защитников интересов народа. Сегодня красный флаг — это флаг Родины». (Цікаво, яку країну державний службовець високого рангу В. Казарін вважає «Родиной»?)...

Таким чином, письменники кримської організації НСПУ констатують: «Хоч як це прикро, але на нашу думку: «патріот» В. Яворівський допомагає людям із оточення В. Казаріна створювати засади для приєднання України до Росії... А сімнадцятого травня цього року голова НСПУ пан Володимир Яворівський намагався переконати Кримську організацію НСПУ в легітимності створеного ними нечуваного прецеденту — одночасного прийняття списком у члени НСПУ без розгляду їхніх справ обласною організацією НСПУ (в нашому випадку Кримською організацією НСПУ) 61 нового члена. Історія знає тільки один прецедент аналогічного дійства. Наприкінці сорокових років Й. Сталін власноручно вписав до складу ВАСХНІЛ більше 50 нових дійсних членів, щоб забезпечити обрання Т.Д. Лисенка президентом ВАСХНІЛ. Крім того, під час дискусії пан В. Яворівський заявив буквально таке: «Ви хочете щоб спілку очолив кримський татарин? Ви ж знаєте, що такого не буде!» Тим самим В. Яворівський став на шлях розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Валерій Басиров, кримський татарин, в жилах якого тече й українська кров, 25 квітня цього року одностайно обраний головою Кримської організації НСПУ. Вже розпочався процес повернення до Кримської організації НСПУ членів НСПУ, які на початку дев’яностих років були ініціаторами створення інших письменницьких організацій на теренах Криму. Тобто, процес консолідації письменників в АРК вже йде в межах чинного статуту НСПУ. Своїми волюнтаристськими діями Володимир Яворівський та Президія НСПУ поглибили розкол між письменниками Криму, що призведе до розпалення міжнаціональної ворожнечі...»

Однак це лише зовнішній бік письменницького скандалу. Як говорять деякі письменники, мова йде про зміну характеру самої письменницької організації, адже члени-списочники, якщо рішення про їх вступ набере чинності, одномоментно стають більшістю кримської організації і таким чином зможуть приймати будь-які рішення, які їм продиктує Володимир Казарін, в тому числі й кадрові, й по передачі майна літфонду, якого в Криму багато і за привласнення якого тривають суперечки між різними письменницькими організаціями. Письменники-члени НСПУ в Криму вважають, що, якнайменше, рішення про прийняття в члени організації списком має бути скасоване.