«Вакансія» для чиновника

Саме це питання нині непокоїть українську інтелігенцію, музейників, митців, науковців та всіх, хто має стосунок до «Софії Київської». Інформація про те, що Неллі Куковальську можуть звільнити, з’явилася ще тоді, коли заповідник переводили під «крило» Міністерства культури. Сьогодні розмови про можливе звільнення відновилися, проте достовірно не відомо, чи підготували в Міністерстві культури відповідний наказ.

Ця ситуація в Україні не є унікальною, і її перебіг можна спрогнозувати на основі низки подібних звільнень. Менше двох років тому звільнили директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Кролевця, який обіймав цю посаду 15 років. Новим директором призначили Марину Громову, чиновницю. До речі, днями міністр культури Михайло Кулиняк підписав наказ про звільнення пані Громової, призначивши натомість новим директором свою екс-заступницю Вікторію Лісничу. Не менш резонансним було звільнення директора Шевченківського національного заповідника в Каневі Мар’яна Піняка. Цю вакансію обійняв заступник мера Канева Ігор Ренькас. За схожим сценарієм відбулося і звільнення директора Херсонеського заповідника та інших.

Дехто вбачає в цих звільненнях «розчищення шляху» для передачі культурних пам’яток релігійним організаціям, інші — появу нових робочих місць для тих чиновників, які нині потрапляють під скорочення. Перші у своїй думці спираються на зареєстрований 12 січня законопроект «Про повернення об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям», зокрема Українській православній церкві Московського патріархату.

«День» попросив експертів оцінити ситуацію, її можливі причини і наслідки.

Сергій КРОЛЕВЕЦЬ, голова Всеукраїнської асоціації музеїв, екс-директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника:

— Не можна звільняти таких директорів, як Неллі Куковальська. Думаю, тут не може бути реальних причин для звільнення, а лише надумані, бо вона — фахівець високого рівня. Якщо і є обгрунтування, то вони поза музейною площиною. І це не може бути на користь справі, Києву, державі, адже заміна директора має бути виваженим кроком. Ми бачили, як це відбувалося і в Херсонеському заповіднику, і в Канівському заповіднику, коли на посаду звільнених директорів призначали чиновників, тобто людей, зовсім далеких від музейної справи. Усі країни, крім деяких пострадянських, давно відмовилися від практики призначення директорів органами центральної виконавчої влади — там директорів не призначають, а обирають. В Україні немає єдиної програми розвитку музеїв — і саме цим потрібно займатися чиновникам, а не заміною директорів.

Олександр БРИГИНЕЦЬ, голова комiсiї Київської міської ради з питань культури і туризму:

— Сьогодні можна говорити про те, що відбувається тотальна заміна керівників закладів культури колишніми чиновниками — це і скандал з кіровоградським театром, і з музеєм Т. Шевченка в Каневі, і з Києво-Печерською лаврою... Сьогодні жодних формальних підстав для звільнення Неллі Куковальської немає: всі знають, що в «Софії Київській» було багато перевірок і жодних порушень не знайшли. Крім того, навколо «Софії Київської» йде багато забудов, проти чого вона бореться. Тому ймовірно, що замість Куковальської поставлять людину, яка вміє домовлятися з владою і забудовниками.

Я не пов’язую цих подій з ініціативою уряду повернути культурні пам’ятки релігійним організаціям, зокрема під контроль УПЦ МП. Гадаю, це пов’язане з працевлаштуванням чиновників високого рівня, які нині потрапляють під скорочення, або з фінансовими потоками, оскільки такі великі культурні заповідники добре фінансуються.