Вахта пам'яті

Документ був підписаний командуючими обох флотів.

Командуючий Військово-Морськими Силами Збройних сил України адмірал Юрій Ільїн заявив: «70 років тому йшли кровопролитні бої за визволення від фашистів. Щодня наші героїчні батьки і діди наближали велику перемогу. Вони йшли на подвиг, не шкодуючи своїх життів. Правду одного з тисяч таких подвигів чорноморців-підводників випала честь відкрити і відновити нам з вами. Майже сім десятиліть Чорне море зберігало таємницю останніх хвилин героїчної долі 47-ми підводників, які вважалися зниклими безвісти. Але влітку 2013 року підводний човен було виявлено спеціалістами Чорноморського центру підводних досліджень в районі мису Тарханкут. Президентом України і Президентом Російської Федерації було ухвалено спільне рішення, на виконання якого Військово-Морські Сили України і Чорноморський флот Росії із залученням цивільних фахівців провели унікальну спільну роботу з вивчення можливостей підйому на поверхню підводного човна. Сьогодні військові моряки України та Росії передають підняті з п'ятдесятиметрової глибини носову і кормову гармати затонулого човна Чорноморському центру підводних досліджень для проведення реставрації. Надалі реставровані фрагменти будуть розміщені в музеях України і тим самим назавжди увічнять пам'ять про загиблих підводників».

Юрій Ільїн упевнений: «Така конструктивна співпраця, яку продемонстрували Військово-Морські Сили України та Російської Федерації, ґрунтується на принципах добросусідства і взаємодопомоги й надалі буде визначальною у взаєминах між країнами».

За словами Юрія Ільїна, для того щоб зробити конструктивний висновок про можливість і доцільність підйому підводного човна, зараз працюють вчені, які обробляють ті дані, що водолази-рятувальники їм надали. На думку Юрія Ільїна, підйом човна надзвичайно небезпечний у тому стані, в якому він зараз перебуває.

«Севастополь готовий до прийому гармат», - заявив голова Севастопольської міської ради Юрій Дойніков. Він також зазначив, що саме в Севастополі має бути розміщений хоча б один із артефактів. «Севастополь - це флотська столиця, те місце, де пам'ять про подвиг жива всі ці 70 років».

Голова Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк вважає, що в Україні мало пам'ятників героям-підводникам. І зазначає: «Спільними зусиллями ми зробимо все можливе для того, щоб увічнити пам'ять героїв-підводників».

Присутні вшанували пам'ять підводників хвилиною мовчання та поклали квіти до однієї з гармат, піднятих з підводного човна.

Підводний човен «Щ-216» закладений на заводі у місті Миколаєві 23 липня 1939 року. 30 травня 1940 року був спущений на воду. 3 липня 1941 року підводний човен «Щ-216» прибув до Севастополя і 20 грудня 1941 року офіційно увійшов до складу Чорноморського флоту. За три роки ведення бойових дій на Чорному морі підводний човен «Щ-216» здійснив 15 бойових походів. 21 листопада 1942 року «Щ-216» при виконанні бойового завдання був виявлений і атакований ворожим сторожовим катером. Через скинуті бомби в корпусі човна утворилися вм'ятини, попри пошкодження екіпаж човна продовжував виконання поставленого бойового завдання. 29 листопада 1942 року надійшов наказ відійти в район Дарданелли. 6 серпня 1943 року, незважаючи на численну охорону, що складалася з румунських есмінців і декількох сторожових катерів, «Щ-216» атакував і завдав ушкодження німецькому танкеру «Байрут». У свій останній похід «Щ-216» вийшов уранці 6 лютого 1944 року...