Вбивство журналіста сколихнуло тільки область

Віталій Мехеда також відзначив, що В.Смирнов був відомий як журналіст, який охоче брався за резонансні теми, і серед них були такі, що комусь могли не подобатися.

У той же час начальник карного розшуку Миколаївської області Микола Пихтін дотримується версії, що вбивство В.Смирнова ніяк не пов’язане з професійною діяльністю і носить побутовий характер. Його знали, за словами М.Пихтіна, як «спокійну миролюбиву людину, яка ніколи погано не писала про міліцію і владу». Як далі повідомив начальник Карного розшуку, міліції вдалося майже повністю відновити картину дня, що передував трагедії, людей, з якими спілкувався і «випивав по сто грам» Володимир Васильович. Серед них, за словами М.Пихтіна, були й «так звані дівчата легкої поведінки», в товаристві яких начебто знаходився В.Смирнов на залізничному вокзалі незадовго до настання нового тисячоліття і за шість годин до трагедії. Начальник Карного розшуку також повідомив, що справа за фактом загибелі журналіста ведеться з першого дня встановлення його особистості, яке сталося п’ятого (!) січня. Чому за ці п’ять днів з моменту зникнення В.Смирнова родичі не спробували довідатися про нього, залишається загадкою. Чому процес «ідентифікації» тіла затягнувся, враховуючи те, що Володимир Васильович — далеко не остання в Миколаєві людина. Скоріше всього, ці запитання так і залишаться без відповіді. Микола Пихтін заперечує проведення будь-яких паралелей з гучною справою Гонгадзе тільки через те, що В.Смирнов — також журналіст. З його слів, за минулий рік у Миколаєві та області сталося близько 164 вбивств, і особисто його щиро дивує, чому саме це вбивство викликає у преси такий інтерес.

У свою чергу, редакція «Дня» не бачить нічого дивного в тому, що суспільство і самі журналісти особливо «резонують» на всі трагічні ситуації, що відбуваються останнім часом з нашими колегами. Адже професія журналіста все-таки належить до тих, у чиї обов’язки входить розкривати всі негативні явища в структурах влади, бізнесі, політиці. І ймовірність замаху на життя і можливість здійснювати свою саме професійну діяльність щодо журналістів — вельми вірогідні. Звідси й підвищена увага до всіх нестандартних ситуацій у зв’язку з журналістами. До речі, вчора, на жаль, нам не вдалося зв’язатися з представником організації «Репортери без кордонів» Аллою Лазеревою, яка зараз перебуває в Києві. Але ми сподіваємось, що увагу цієї шановної організації викличе не тільки резонансна «справа Георгія Гонгадзе», що явно використовується і в політичних цілях, а й менш гучний, але не менш знаковий випадок у Миколаєві.