Вчитель — як піар-менеджер української літератури
У Вінниці педагоги з різних куточків України радилися, як виховати читача в епоху інформаційних технологійНа фестивалі педагогічних ідей вчителі-новатори визнали, що традиційні методи навчання треба сховати у шухляди. Вони вже не актуальні і не відповідають часу. А сучасний вчитель-філолог має стати піар-менеджером літератури, рекламувати книжкові новинки та вчити дітей читати глибоко і обирати «свої» книжки.
«Люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор — ця крилата фраза — свята правда. Нацією, яка не читає, легше управляти і маніпулювати. Тому можна (і напевно — варто) дискутувати з приводу того, чому у нас кілька останніх поколінь — нечитаючі, — каже президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва (м. Львів) Уляна Баран. — Фактично завдяки Інтернету ми повернулися в еру тексу. І нинішні діти почали читати, але не так глибоко і свідомо, як нам того хочеться. Вони змушені читати, інша справа, яка якість такого читання? Тому завдання №1 навчити дітей читати глибоко, свідомо, з картинкою. Як це зробити? Треба захопити їх емоцією. У першому реченні, першому абзаці має бути емоція і вільний простір для уяви».
Авторитети у сфері читання порівнювали сучасного читача з пацієнтом, якого треба лікувати якісними ліками-книгами. На щастя, за їхніми словами, українська література має високий потенціал, багата на різножанрові книги, що дозволяє виховати сильного читача.
За результатами фестивалю напрацьовані пропозиції виклали у зверненні до Міністра освіти Лілії Гриневич:
1) Переконані, що для поглиблення читацької культури школярів в рамках мовно-літературної освіти України необхідно зберегти самостійними навчальними курсами вивчення предмети «українська мова», «українська література», «зарубіжна література».
2) Наголошуємо на необхідності публічного громадського обговорення щодо змісту літературної освіти з урахуванням первісних читацьких вражень, суб'єктивного досвіду школяра «читацького права» на своє ставлення до прочитаного, іншими словами, - індивідуалізуючи процес навчання.
3) Звертаємо увагу на спробу вилучення із шкільної освіти вивчення предмету «Українська мова» і 4) вимагаємо від МОН та інших відповідних служб негайного розслідування ситуації щодо цього явного замаху на державно-правову цілісність України і, відповідно, на свідомість наступного покоління (українська мова – мова цілісності та незалежності України, захищена законом і Конституцією). профільного міністерства.
