Велика вода і велика біда

Ще у понеділок Укргідрометцентр попередив, що на Україну насуваються сильні зливи, зокрема у західних регіонах, які можуть викликати паводки. Але попереджені — не значить озброєні та убезпечені, на жаль. Як долати наслідки негоди, уряд буде вирішувати лише завтра, 25 червня. Прем’єрміністр Денис Шмигаль обговорить це на позачерговому засіданні державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Напередодні прем’єр разом з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим відвідав Івано-Франківщину, яка потерпає від негоди.

Також учора урядовці провели селекторну нараду із Володимиром Зеленським, як ідеться на сайті ОП, «для повідомлення останніх новин, узгодження дій та організації надання гуманітарної допомоги». До речі, про обсяги гуманітарної допомоги жителям західних областей та охорону затоплених будинків від мародерів уже сповістив Арсен Аваков — раніше за президента та прем’єра.

Досі ні на сайті Офісу Президента, ні на урядовому порталі нема жодних інструкцій, як діяти людям, чиї будівлі змила вода, та чим їм допоможе держава вже зараз. За попередніми даними, лише Івано-Франківська область зазнала збитків на 400 мільйонів гривень. Із даних Державної служби надзвичайних ситуацій відомо, що в Івано-Франківській області постраждав 161 населений пункт, у Чернівецькій — 15, у Львівській — 8. Підтоплені 4976 будинків, п’ять фельдшерсько-акушерських пунктів, затоплені 3302 підвалів, 9389 присадибних ділянок та 3286 криниць.

Укргідрометцентр очікував пік повеней на середу, 24 червня. Через це мер Чернівців Олексій Каспрук звернувся до жителів міста і закликав бути готовими до повені. За його словами, вода в річці Прут могла піднятися до 6,5 метрів. «Чернівчан чекає дуже серйозне випробування, — додав мер. — Коротко нагадаю правила: треба зібрати всі необхідні речі, документи, цінності. Коли буде прибувати вода — відключити газ і світло для того, щоб не було біди, знеструмити будинок і перебратися в безпечне місце».

Де подібні звернення від глави держави та уряду? Їхні візити в регіони вже мало що змінять, та й не факт, що доїдуть у найбільш постраждалі містечка та села, бо дороги розмила води, ґрунт просідає, з гір ідуть селеві потоки, Білий та Чорний Черемош розбурхані...Світлини очевидців із соціальних мереж жахають від масштабів завданих збитків. Дехто порівнює червневу повінь із підтопленнями 2008 і 1998 років, мовляв, природа знову мстить за бездумне знищення. Пластикові пляшки та інше сміття, свого часу викинуте у річки, тепер повернулося на міські вулиці.

Суспільство нарікає на зрубаний у Карпатах ліс, який став причиною підтоплень. Та не все так просто. Ліс стримує потік води у горах, а в низинах людей та їхні оселі мають захищати від води греблі та річкові заплави. «Не можна давати однозначну відповідь, що все через ліси. Навіть з лісами все одно паводки формувались, людей топило і зносились хати, — зазначає завідувач лабораторії оцінки та управління ризиками затоплення Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАНУ Костянтин ДАНЬКО. — Якщо дощі ідуть кілька днів, ґрунт мокрий, вода іде поверхневими схилами, потрапляє з потічків у річки, то вони починають виходити з берегів. Звичайно, ефект від лісів є. Існують дані, скільки метрів кубічних води можуть затримувати хвойні та листяні дерева. Але якщо ідеться про декілька днів атмосферних опадів, то жоден ліс не допоможе. Далі працює фізика — вода стікає по схилу, який вже теж мокрий».

Ясна річ, що це не привід для вирубування лісів. Діяти треба комплексно. У країнах ЄС ще у 2007 році прийняли директиву «Про оцінку та управління ризиками затоплення». Аргументували це тим, що запобігти повеням неможливо, а от знати, де і які загрози можуть виникнути — необхідно.

У рамках підписання Угоди про Асоціацію ЄС Україна також почала імплементацію згаданої директиви. Документ передбачає оцінку ризиків та загроз підтоплень, розробку відповідних карт затоплень, чим наразі займається лабораторія Костянтина Данька. Наступні кроки — механізми оповіщення населення про паводки та навчання людей, як діяти у разі підтоплень. Також директива передбачає розробку заходів для мінімізації негативного впливу паводків, уникнення нових будівництва на територіях, які мають високі ризики затоплення, адаптацію господарської діяльності з урахуванням ризиків підтоплення та за можливості відновлення природних річок та їхніх заплав для запобігання повеням.

До 2022 року Україна повинна отримати свій план управління ризиками затоплення, тобто пройти лише перший етап, прописаний у директиві. Та оскільки зараз над цим працює команда усього із трьох-чотирьох осіб з обмеженим фінансуванням, роботи ще непочатий край. Як додав Костянтин Данько, зараз з колегами готують карту з ризиками затоплень для території басейну Дністра. Із 8 700 км ділянок річок, які вразливі до затоплення, фахівці опрацьовують дані по ділянках на загальну довжину 400 км. Науковці навіть купували деяке обладнання за свій рахунок, аби пришвидшити польові дослідження. Ще треба докази, як держава збирається діяти на випередження?

P.S.

Перші підсумки візиту Денися Шмигаля разом з Арсеном Аваковим, головою Державної служби з надзвичайних ситуацій Миколою Чечоткіним та командувачем Національної гвардії Миколою Баланом, котрі здійснили обліт територій Івано-Франківської області, невтішні. Хоча б взяти до уваги те, що чиновники оглядали регіон з неба — дороги та мости зруйновані, гуманітарні вантажі можна доставляти тільки за допомогою авіації.

«Проінспектували також рівнинну частину. Зрозуміло, що ситуація критична. Фактично, затоплення перевершує масштаб 2008 року. Затоплена районна лікарня в місті Галич, проводиться евакуація хворих. Є певні ускладнення через те, що там є хворі на коронавірус, — додав прем’єрміністр. — Ми бачили зараз, що частина доріг затоплена, і люди відрізані від цивілізації. Вода, хліб, продукти харчування, медикаменти — це основні речі, які ми вже відправили вертольотом у Верховинський район».

За словами глави уряду, зараз головний пріоритет — це евакуація до лікарень громадян, що опинилися на затоплених територіях.

У свою чергу київський мер Віталій Кличко заявив, що столиця готова відправити рятувальників у західний регіон України, аби допомогли долати наслідки стихії.

Також про готовність надати першочергову гуманітарну допомогу зазначив уряд Ізраїлю.