Внутрішньолікарняна небезпека
Скажемо, офіційно в Росії на 700 тисяч операцій припадає лише 180 повідомлень про наявність інфекційних захворювань, в той же час за дослідженнями, проведеними Американським Міжнародним Альянсом Охорони здоров’я (АМАОЗ), для отримання реальної цифри ці показники потрібно помножити як мінімум на 40. Те, що ця проблема не афішувалася, не дозволяло вдосконалити методи контролю за поширенням інфекційних захворювань. У нас в лікарнях складно зустріти людину, що відповідає за контроль з поширення внутрішньогоспітальних інфекцій, в той час як на Заході це явище досить часте. У зв’язку з цим позавчора АМАОЗ спільно з Агентством США з міжнародного розвитку відкрив у столичному інституті епідеміології та інфекційних хвороб Навчальний центр з інфекційного контролю. Цей центр буде вже четвертим у мережі відкритих у колишніх союзних республіках і, за словами першого заступника міністра охорони здоров’я Ольги Бобильової, відтворить існуючі в Європі моделі різних медичних центрів — сімейної медицини, первинної медико-соціальної допомоги, репродуктивного здоров’я.
У зв’язку з тим, що ця проблема до сьогоднішнього часу приховувалась, у нас не розроблено стандарти внутрішньогоспітальних інфекцій, а також «протиотрути» на кожний конкретний випадок. За словами доктора медицини Гарвардського університету Едварда О’Рурка, найголовніше, що боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями не вимагає нових підходів та розробок і є найбільш рентабельною галуззю медицини, оскільки тут існує маса альтернативних варіантів, які не вимагають великих фінансових витрат. «Адже якщо в українських лікарнях немає можливості поставити більшу кількість умивальників, то в цьому випадку з метою безпеки можна використати проспиртовані медичні рукавички», — говорить Едвард О Рурк. За підрахунками кожний долар економії на одноразовому інструментарії або на засобі з дезинфекції лікарня втрачає три долари на лікування інфекції у хворого. Правда, говорити про те, що з відкриттям нового центру буде спостерігатися істотний прогрес у цьому напрямку, було б неправильно, оскільки, за словами його творців, спочатку навпаки зорово збільшиться їхня кількість, що говоритиме про те, що статистка їхнього зростання буде відповідати дійсності.
ДО РЕЧІ
На думку канадського дослідника, професора Мартіна Гокiнга, під час польотів пасажири вимушені дихати повітрям, яке недостатньо очищене наявними на борту системами вентиляції. Це піддає мандрівників ризику бути враженими на такі захворювання, як грип, кір, вітряна віспа і туберкульоз. Він вважає, повідомляє Інтерфакс-Україна, що погана якість повітряних фільтрів в системі забезпечення повітрям практично не перешкоджає поширенню вірусів в салонах авіалайнерів. Бактерії можуть передаватися від хворих пасажирів до здорових на відстані до 15 рядів.
