Виправлення пропорцій

Міністерство економіки України розробило пропозиції з удосконалення стратегії економічних відносин із Росією. Причиною розробки документа стало різке погіршення торгового сальдо з цією країною. За підсумками першого кварталу 2003 року, обсяг російського імпорту в Україну перевищував український експорт у РФ більш ніж на 1 мільярд доларів. Після відповідного періоду минулого року цей показник виглядав майже вдвічі краще. Київ програє торгову конкуренцію з Москвою і готує контрзаходи.

Першочерговим завданням уряд визначив збільшення присутності українських компаній на російському ринку. При цьому Міністерство економіки має намір ініціювати державну підтримку створення спільних підприємств, особливо, якщо третьою стороною у них виступатимуть компанії Євросоюзу. Такі СП створюватимуть переважно у галузі виробництва нового обладнання, яке могло б замінити застарілі радянські технології. Розрахунок простий: якщо це сучасне обладнання почнуть виготовляти за західної підтримки в Україні, то наша країна може швидко розширити присутність на російському ринку машинобудування завдяки «їхній» якості та «нашій» ціні.

Політичний аспект економічних відносин двох країн Міністерство економіки пропонує змістити на регіональний рівень. Досвід показує, що російські губернатори щиро налаштовані на створення і поновлення виробничих зв’язків. Крім того, з ними легше домовитися щодо просування українських товарів. Головний опір торгівлі України і Росії зосереджений у Москві, і, очевидно, доцільно залишити за нею контакти вищого керівництва на політичному рівні. «Це дозволить зменшити негативний вплив центральних російських урядових структур», — йдеться у документі Міністерства економіки. Керівники обласних адміністрацій вже отримали «добро» з Києва на вільніші дії щодо встановлення контактів із російськими колегами.

Цікаво також, що Мінекономіки запланувало масштабну PR-програму для українських товарів на російському ринку. Швидше за все, різні рекламні ходи реалізовуватимуть також на регіональному рівні. Водночас держава має намір не тільки надавати допомогу конкретним українським компаніям, які працюють у Росії, але й вживати заходів із покращання іміджу України як давнього надійного партнера РФ. Однією з цілей такої роботи зазначено використання нашої країни російськими компаніями для транзиту своїх товарів, які продають до Євросоюзу.

Дивно, але в документі нічого не сказано про необхідність пошуку альтернативних джерел поставки нафти і газу. Адже саме через енергоносії Україна має такий невтішний торговий баланс із Російською Федерацією. Споживання їх у країні збільшується, а разом із цим збільшується й економічна залежність від політики північного сусіда. У зв’язку з цим принциповим буде рішення Києва на вищому політичному рівні про напрям використання нафтопроводу Одеса—Броди. Як відомо, російські нафтові компанії за підтримки свого уряду активно лобіюють транспортування цією трубою російської, а не каспійської нафти. Розвиток подій навколо нафтопроводу показує, що вони мають лобістів в українських урядових структурах і НАК «Нафтогаз України».

Характерно, що у документі щодо вдосконалення торгових відносин із РФ Міністерство економіки також жодним словом не згадує ідею так званого Єдиного економічного простору. Схоже, реалізація цього амбіційного плану гальмується на рівні політичних заяв. А реальне покращання позицій українських підприємств на російському ринку, очевидно, можливе лише у разі створення вигідніших умов для роботи капіталу саме у нашій країні. Що для цього потрібно, в Україні чудово знають: знизити податки, задовольнити запити інвесторів.

ДО РЕЧІ

Економічні показники Росії й України (після I кварталу 2003 року) Темпи зростання ВВП в Україні становили 7,0% (6,1% — у Росії); Притік іноземних інвестицій в основний капітал 23,1% (8,8%); Промислове виробництво зросло на 10,7% (5,5%); Обіг роздрібної торгівлі виріс на 13,2% (8,0%); Рівень інфляції 3,7% (5,0%).