Вишукана білизна — не для наших жінок?
Низький купівельний попит на внутрішньому ринку та відсутність підтримки вітчизняного виробника заважають луганській фабриці «Грація» працювати над здешевленням своєї продукції.
Луганську фабрику спідньої білизни «Грація» всесвітньо відома фірма «Quelle» знайшла сама. Хоча, підписуючи 1998 року перший контракт (причому відразу великий — на 15 тис. комплектів), «Quelle», відверто кажучи, ризикувала. Але розрахунок виявився вірним. Адже всім відома нестійкість нашої економіки і тенденції до збільшення числа підприємств- банкротів. За два роки луганські конструктори розробили понад 100 нових сучасних моделей жіночої білизни — корако, камізолей, боді, бюстьє, комбідресів, полуграцій та інших виробів, які користуються у жінок різного віку підвищеним попитом. Уже з березня 1999 року посипалися замовлення з Німеччини, Австрії, Франції. За минулий рік було пошито виробів на суму близько 1,5 млн. грн. Як правило, робота будується на давальницькій сировині, хоча затребувана й інша схема — «купівля-продаж», за якої для невеликих партій виробів фабрика сама закуповує сировину в Балтії. Продукція підприємства здебільшого зорієнтована на західного споживача. Якщо 1998 року на внутрішньому ринку залишалося трохи більше за 200 тис. одиниць виробів цього підприємства, то 1999-го кількість скоротилося майже наполовину. Яка картина вийде в нинішньому році — передбачити важко. Багато що залежатиме від того, чи стане нарешті стимулюватися праця українського товаровиробника в рідній вітчизні. Якщо ні — внутрішній споживчий ринок продовжуватиме залишатися бідним і дорогим для споживача й невигідним — для виробника.
Ситуацію можна простежити на прикладі «Грації». Якщо говорити про вивезені за межі України послуги, то вони складають за рік майже 1,5 млн. грн. Сума переробленої давальницької сировини, в свою чергу, склала понад 2 млн. грн. Якщо до показника випуску товарної продукції, який за рік становив 2 млн. 839 тис. грн., додати суму по переробці сировини, отримаємо цифру майже в 5 млн. Саме на таку суму «Грація» могла б випустити продукції для внутрішнього ринку. Але багатше від цього вона не стала б, а навпаки — працювала б на склад, оскільки такого споживчого попиту, який спостерігається на зовнішньому ринку, в Україні її продукція поки що мати не може.
