«Як можна покинути своїх людей на полі бою?»

На Прикарпатті набула розголосу звістка про двох військових, які самовільно покинули 5-й територіальний батальйон на сході й повернулися до Івано-Франківська. Свою правду про події на сході ці бійці батальйону «Прикарпаття» висловили під адмінбудівлею Івано-Франківська, в присутності матерів тих військових, які залишились воювати в гарячій точці. Один із хлопців, заступник командира роти Юрій (прізвище він відмовився називати), розповідає: «Ми докладемо максимум зусиль, щоб 5-й територіальний батальйон перевели в такі умови, до яких їх готували. А в центрі бойових дій він не може виконувати поставлені завдання, адже не має ні відповідної техніки, озброєння, ні підготовки. Крім того, навіть якщо все ж нададуть військову техніку, ніхто з бійців не вміє нею користуватися і не має навиків і досвіду управління бойовими машинами». Утікач твердить, що вони не є дезертирами, а приїхали лише для того, щоб сказати правду, про яку не говорять. Покарання теж не бояться, адже в будь-який момент готові повернутися до лав української армії. На їхню думку, прокуратура має взятися за тих, хто видав злочинний наказ відправити 5-й територіальний батальйон оборони області на знищення. Крім того, розслідувати діяльність військового комісара та інших осіб, які причетні до укомплектування батальйону.

Військове командування області миттєво відреагувало на події. «Свою позицію дезертири висловлюватимуть у суді, — зауважує підполковник Тарас ГРЕНЬ. — Їх судитимуть за державну зраду. Обоє — командири, а як могли командувачі в такий складний момент покинути своїх людей на полі бою? Не побоюся назвати їх зрадниками, боягузами, які намагаються приховати свій злочин».

Як зауважує підполковник, бійців 5-го батальйону обурює інформація, яку поширюють дезертири, що вони деморалізовані, а також непокоїть те, що їхній батальйон поливають брудом. Наголошує на патріотизмі військових батальйону і їхній вірі в майбутнє України.

«За такі протиправні дії з боку військових Кримінальним кодексом України передбачено покарання, — зазначає прокурор з нагляду за дотриманням законів у військовій сфері Віталій ВДОВИЧЕНКО. — У статті 407 КК України сказано, що самовільне залишення військової частини або місця служби, скоєних в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, карається позбавленням волі від п’яти до десяти років. Якщо ж таку дію визнають дезертирством, що зазначено в статті 408 КК України, за це передбачено кримінальну відповідальність від п’яти до дванадцяти років ув’язнення».

Політолог Володимир ДЖИГІТА коментує ситуацію так: «У будь-якому разі люди, які вже йшли воювати, бачили рівень оснащення батальйону. Тож слід було (якщо вони були не готові морально, не вистачало амуніції чи інших речей) відмовлятися від виїзду ще тут, на місці, а не їхати в зону бойових дій, а звідти втікати. Варто розуміти: якщо серед усіх військових, яких у батальйоні понад 400 осіб, пішло лише двоє, то не настільки все погано, як вони це хочуть показати. Вони є дезертирами. У цій ситуації я вбачаю елемент політичної гри. На мою думку, все це спеціально сплановано з метою дестабілізації ситуації на заході країни. Це намагання показати, що захід не підтримує схід, що ми — різні, нас не цікавить те, що відбувається, й ми не готові захищати схід як частину країни. Але вони марні».