Як повернути довіру до банків?

Майбутньому прем’єр-міністрові, так само як і голові Мінфіну, від старого уряду дістанеться важка проблема — стан справ у банківській системі. Його дуже легко описати однією фразою: відсутність довіри. Не є таємницею, що фінансовий сектор у всі часи тримався виключно на ній. Є вона, отже, буде кредитування, як кисень необхідне реальному сектору, і не вичерпається потік депозитів, без яких не вижити самим банкам. А якщо довіри немає, то однаковою мірою страждають і банки, і підприємства, стагнує внутрішній ринок, зменшуються експорт і імпорт, стають банкрутами підприємці та звичайні громадяни, що втратили здатність повертати отримані кредити.

Розірвати це замкнуте коло — щонайперше завдання нової влади. Але як це зробити? Відповідь одна: крок за кроком відновлювати довіру людей до банківської системи. Про це йшлося на прес-конференції, проведеній представниками обдурених вкладників українських банків. Тему своєї зустрічі зі ЗМІ вони ретельно продумали: «Фінансові структури, народ і держава: разом в одному човні або війна всіх проти всіх». Звісно, вони не кличуть на війну, більше того, підкреслюють, що цього не можна допустити.

Тим часом, Нацбанк, зобов’язаний, здавалося б, з усією відповідальністю ставитися до проблеми повернення довіри у фінансовій системі, явно йде на поводу в тих, хто лише жонглює словами, приховуючи від громадськості справжній сенс того або іншого рішення. Наприклад, у пресі з’явилися повідомлення, що уряд уклав негласний мир з одним з найстрашніших своїх ворогів — Дмитром Фірташем, якому в результаті все-таки віддали банк «Надра». Саме цим, а не заходами для відновлення довіри можна пояснити погоджений Нацбанком план фінансового оздоровлення банку «Надра». У ньому, зокрема, зазначається, що 2010 року цей банк виконуватиме зобов’язання перед клієнтами в рамках спеціальних програм, що дозволяють виконати зобов’язання перед вкладниками й власниками поточних рахунків; підтримуватиме високий рівень обслуговування кредитного портфеля за рахунок активізації роботи з позичальниками; оптимізуватиме витрати. Банк навіть зазначає, що вже виконав 2009 року свої зобов’язання на загальну суму понад 3,5 мільярда гривень. «Ми цілком контролюємо ситуацію й реально оцінюємо свої можливості щодо виконання зобов’язань перед клієнтами», — говориться в повідомленні банку.

Утім, на відміну від Нацбанку, обдурені вкладники не квапляться клювати на цю приманку. Голова Незалежного об’єднаного комітету вкладників і позичальників Ігор Степанов вимагає назвати й притягнути до відповідальності акціонерів усіх проблемних банків, які їх знищили, вивівши активи «невідомо куди». Більше того, він порушує питання і про те, куди пішли гроші, виділені Нацбанком у процесі рефінансування банку «Надра». Степанов посилається на бесіду з тимчасовими адміністраторами цього банку, які говорять, що не знають, куди поділися ці гроші. Що там і казати, на такій несталій основі довіри не побудуєш...

Представники обдурених вкладників підготували прес-реліз, у якому звинувачують у своїх бідах безпосередньо державу. «Декілька мільйонів наших співгромадян стали жертвами, по суті справи, державного рекету, говориться в документі. Держструктури, не зумівши передбачити кризу й провести відповідну превентивну роботу, відігралися на власному народі. Заморожені кошти на банківських рахунках, невиплати за страховими випадками, практично знищене дрібне підприємництво — все це плоди явної чи неявної змови між можновладцями та їхньою реальною опорою — великим фінансовим капіталом». «Брехливі казки про наші гроші, що розчинилися в повітрі, — наголошується в заяві, розданій журналістам, — нас не влаштовують. Ми маємо рішучіший намір вимагати від чиновників детальних звітів про їхню діяльність».

Відповідаючи на запитання «Дня» про те, як вони оцінюють метушню влади, яка то оголошує про передання активів і пасивів банку «Надра» до «Родовід Банку», то розглядає питання про скасування раніше ухваленого рішення, активісти руху постраждалих вкладників і позичальників зазначають, що їм байдуже, хто повертатиме гроші. «Головні наші вимоги, — наголошується в тій же заяві, — персональна відповідальність усіх владних чиновників за встановлення конкретних термінів повернення заощаджень громадянам». Степанов стверджує, що банкіри та влада «працювали в одній зв’язці: одні отримували гроші й покращували свої показники, тобто роздували бульбашку, а інші, створюючи нормативи та закони, підтримували її й, не приховуватимемо — всі це чудово знають — жили на колосальних відкатах». На думку голови об’єднаного комітету, «якщо проблемні банки не поховають і не вирішать проблему виплати вкладникам через Фонд гарантування вкладів, що вже давно можна було зробити, то довіра до банків не повернеться».