Як повернути права... розуму?

Поштовхом для зустрічі став перший всеукраїнський конкурс філософських стартапів, що пройшов минулого тижня. «Для нас і наших читачів певною мірою це стало великою несподіванкою, ми назвали це інтелектуальним «бенкетом». Це про те, як філософське осмислення має допомогти журналістам, всьому суспільству зрозуміти наш час і ставити собі нові цілі», - зазначила головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА.  

«Парадокс певного відродження філософії в Україні в тому, що публічна активність і цікавість до філософії у нас виходить з дуже тривких тенденцій стосовно витіснення філософії зі структури університетської освіти... - констатує Сергій ПРОЛЕЄВ, доктор філософських наук, президент Українського філософського фонду (є співорганізатором конкурсу філософських стартапів). - На тлі такого, так би мовити, «фе» з боку освітянського начальства, ми бачимо інший процес знизу - все більше зацікавленості філософією, відбувається активне залучення в простір філософського дискурсу. При чому це не просто абстрактна зацікавленість. Такі публічні заходи, як правило, не є комерційними, але слухачі здебільшого платять за це. У нинішніх злиднях люди готові платити за те, щоб слухати філософські міркування. Це такий вибухоподібний процес останніх двох-трьох років, коли ця сфера дуже активізувалась і нарощуються різні такі майданчики. Ми відчули, що є потреба підтримати цей рух, щоб він власне відчув себе як рух, а не просто як окремі проекти, розкидані по країні».

Власне, з такої ідеї і виник конкурс філософських стартапів. Сергій Вікторович звернув увагу, що засновниками таких стартапів в Україні часто виступають не філософи, і сенс проведеного конкурсу не у виставленні оцінок, а у створенні форуму для спілкування і підтримці цих зусиль.

Про який стан суспільства свідчить поява філософських стартапів? У відповідь на це запитання головного редактора «Дня» Сергій Пролеєв підкреслив: «Це дійсно запит на сенс. Ми маємо дуже драматичну ситуацію, і в її драматургії бачимо, що офіційні інституції культури, освіти, загалом - розуму, не відповідають цьому прагненню. З різних причин. Або їх відповіді надто недосконалі, формалізовані. Головне, що ці відповіді, які начебто лунають потужними медіа-каналами, цей запит не задовольняють. І самодіяльні площадки філософського дискурсу мають дуже важливу, як на мене, ознаку - щирість. Думаю, це перший етап повернення до постання правдивого мислення, може, взагалі в цій країні. У своїй історичній традиції ми маємо специфічні інтелектуальні продукти. Були і видатні вчені, і непогані інтелектуали, але передусім - у сфері академічного дискурсу, а розум як інстанція вирішення всіх суспільних справ був і залишається відсутнім. Одну зі своїх статей я почав словами: «Розум в Україні не має прав». І це, на жаль, і сьогоднішня ситуація».

Під час круглого столу ми обговорювали і те, як змінюється українське суспільство, як треба модернізувати національний характер і яка роль інтелектуалів у цьому процесі. У цьому контексті доктор філософських наук Андрій БАУМЕЙСТЕР згадав гетьмана Павла Скоропадського, постаті якого «День» присвятив цей рік. «Чи не здається вам, що непопулярність, назвемо це м’яко, Павла Скоропадського та орієнтація на зовсім інші типи пов’язані з тим, який національний тип виліпили інтелектуали? - розмірковує Андрій Олегович. - Скоропадський абсолютно не вкладався в цей тип. Він створював Академію наук, згуртовував людей, і все-таки чомусь велика частина суспільства досі вважає, що Скоропадський - це «не та» частина майбутнього України».

Щодо майбутнього та його зв’язку з минулим, знов-таки, у контексті конкурсу філософських стартапів, доктор філософських наук Олег ХОМА звертає увагу на важливий нюанс: «Усі переможці конкурсу належать до молодого покоління, яке виникло на хвилі академічної філософії, що в нас була. І при всій критиці на її адресу, абсолютно справедливої - все-таки її тіло було настільки потужним, що в ньому могли з’явитися і такі ефекти».

«Якщо жартома назвати «День» багаторівневим стартапом, то Дерево проектів газети «День», яке ви бачите тут, показує багаторівневе осмислення наших нових реалій і через фотовиставки, і через книжкові проекти, і через Літню школу журналістики, - зауважила Лариса Івшина. - Є потреба в тому, щоб наші проекти були ще більше збагачені розумом, який в Україні є і який штовхає нас на пошук різноманітних форм. Мені здається, що вихід філософів у публічний простір знаменує собою великі зміни, які на нас чекають. І головне нам - приготуватися до них. Те, яке майбутнє ми готуємо, скоріш за все, народжується у філософських стартапах».

Про відповідальність інтелектуалів за суспільні процеси, кризу університетської думки і демократичних урядів, про те, що могло б міститись у маніфесті українських філософів - читайте незабаром на шпальтах «Дня».