Як творилася Третя Річ Посполита?

Історичні події, надто значущі, мають і свої витоки, і свої наслідки — часто зовсім не очевидні. Приміром, така рубіжна для історії Східної Європи віха, як відродження польської державності 11 листопада 1918 року — теж річ багатовимірна. Про це яскраво свідчать також експонати виставки фотодокументів і матеріалів «Велика війна поляків. 1914 — 1918», яка відкрилася в залі «Хлібні» Заповідника «Софія Київська» (організатори — Польський інститут у Києві та Музей історії Польщі).

Велика війна — це Перша світова війна, за наслідками якої Польща стала незалежною. На думку істориків, на всіх фронтах цієї Великої війни полягло близько 450 тисяч поляків (а вони служили і в російській армії — два мільйони, півтора мільйони — в австро-угорській, 800 тисяч — у німецькій; нам, українцям, теж знайома ця трагедія). Зрештою, точні політичні розрахунки Юзефа Пілсудського (присутні на виставці польські представники назвали його «національним героєм боротьби за незалежну, суверенну польську державу» і наголосили, що для нього «не могло не знайтися місця на цій виставці») — ці розрахунки справдилися: країни, які у певний час розділили Польщу, в свою чергу розділились на два табори, вступили у військовий конфлікт між собою — і в листопаді 1918-го Польща відновила незалежність.

Фотовиставка яскраво демонструє, якою ціною це було здобуто. Ось фотокопія з листа польського солдата Стефана Шальова (приїхав із Бразилії в Європу, щоби взяти участь у війні): «Мамі, Ванді і братам — мої вітання. Завтра у мене вирішальний бій, від якого залежить доля країни і з якого не сподіваюсь вийти живим. Прощаюся і передаю найкращі побажання всім, хто мене знає» (цей солдат загинув на Волині 1916-го).

Так, ціна була дорогою. Але внаслідок створення III Речі Посполитої Пілсудського (на думку польських учасників виставки, «держави із сучасною демократією та безпечними кордонами», з чим рішуче не можна погодитись нам) українці цієї держави не здобули рівних прав з поляками. Про це на виставці не пролунало ані слова. А про це потрібно чітко говорити, особливо тепер, коли у нас із Польщею відома криза у відносинах. Ігноруючи цей факт, ми ніколи не зрозуміємо витоків трагедій минулого. Особливо волинської.