Які інтереси України в Антарктиді?

Антарктида — єдиний материк планети, який поки нікому не належить: згідно з умовами Міжнародного Антарктичного договору, представники різних країн світу мають право ступати на її береги виключно з однією метою — пошуково-дослідницькою. Але на Південному полюсі є нафта, яку ніхто ще не брався добувати — на глибині всього... 4—5 метрів. Науковці, в тому числі й українські, виступають проти її видобутку, оскільки це порушить природний баланс на планеті (хоча спроби «приватизації» Антарктиди з боку США, Британії, Австралії тощо були).

Україна як учасниця Антарктичного договору щороку виряджає експедиції на антарктичний острів Голіндез, де розташована єдина українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський» (з 1996 року). Тут українські полярники проводять метеорологічні спостереження, геологічні розвідки та вивчають дію магнітних полів. Цьогорічна — 13 — експедиція вирушає у путь 11 лютого. Як і раніше, головним завданням для неї залишаються наукові дослідження, яких цьогоріч побільшало, адже наші науковці візьмуть участь у 16 міжнародних наукових проектах з біології, геофізики та інших наук, які проводяться у рамках Міжнародного полярного року. При цьому Україна, як і раніше, не висуває жодних претензій на привласнення антарктичних земель. Але хтозна, чи буде так завжди...

ЗВ’ЯЗОК З ВЕЛИКОЮ ЗЕМЛЕЮ — ЛИШЕ РАЗ НА ТИЖДЕНЬ

Як вдалося дізнатися «Дню», наукова програма експедиції має дві складові: моніторингові напрямки, які більш-менш стабільні і проводяться щороку (метеоспостереження, вимірювання вмісту озону, вимірювання магнітного поля тощо), і пошуково-новітні напрями дослідження. Серед нових завдань цьогорічної експедиції — оновлення системи зв’язку станції «Академік Вернадський» з великою землею: окрім супутників, полярники зможуть передавати сигнали через інтернет, а також отримають доступ до телебачення. Як розповів Володимир Бочкарьов, інший напрямок роботи зимівників не менш важливий, адже йдеться про експерименти у сфері ядерної фізики щодо фіксації нейтріно: часток, що потрапляють з верхньої атмосфери та космосу на землю.

— Подібні явища можуть трапитися раз на рік або на сторіччя, але у великих містах, де повітря досить забруднене, зафіксувати ці часточки надзвичайно важко, — продовжив пан Бочкарьов. — В Антарктиці, де переважає чисте повітря, виявити й вивчити ці частинки набагато легше. Також полярники продовжать спостереження за живими організмами Антарктики (мікроорганізми, нижчі рослини, тварини та птахи) на біогеографічному полігоні. Оскільки дослідження проводяться у різних галузях науки, кожен із 14 учасників експедиції дотримується власного наукового плану роботи. Приміром, метеоролог постійно знімає показання з метеоприладів та веде моніторинг погоди, а потім регулярно передає ці дані до світових центрів погоди, у тому числі й до Києва. Такі сеанси зв’язку між Антарктидою та великою землею відбуваються щотижня. Окрім метеоінформації, зимівники передають ще й дані про вміст озону над материком та організаційно-ділову інформацію.

Наразі науковці схвильовані й тим, що наслідки глобального потепління на планеті відчуваються й в Антарктиді. Як стверджують полярники, щороку на материку випадає все менше снігу, натомість збільшується число ясних сонячних днів, коли нормою для Антарктиди вважається похмура погода. Та найбільше, що хвилює зимівників, — це підвищення температури у межах української станції на два градуси. Наразі науковці з’ясовують, чи залишаться ці зміни назавжди, чи процеси глобального потепління принесуть їм нові несподіванки.

СКУПАТИСЯ У ВОДАХ АНТАРКТИКИ — НАСОЛОДА

Часто фахівці називають Антарктиду кухнею погоди, і не лише через те, що тут формуються циклони, які впливають на кліматичні умови інших континентів, а й тому, що у різних куточках материка погода дуже неоднорідна. Так, температура повітря в середині Антарктиди може сягнути позначки —70 градусів, а на станції «Академік Вернадський» всього —20 градусів. Як пояснюють в Українському антарктичному центрі, на клімат острова Голіндез впливають теплі океанічні течії, що омивають його береги, тому тут сформувався набагато м’якший клімат, ніж на материку. За словами учасника третьої антарктичної експедиції Миколи Леонова, у літню пору температура повітря на станції коливається у межах 10 градусів з позначкою плюс, а взимку — в межах 20 градусів нижче нуля. Найчастіше шкала термометра показує —25 або —30 градусів лише тоді, коли з Антарктиди у бік острова дмуть холодні вітри.

— У такий період полярникам треба бути обережними, щоб не обморозити щоки, — зауважує Микола Леонов. — Найбільше зимівники люблять погоду 22 червня: доба з найкоротшим світловим днем та найдовшою ніччю. Цього дня вони можуть трохи розслабитися, а дехто навіть купається у воді, температура якої +2 градуси. Та це й не дивно, адже в експедицію їдуть лише найвитриваліші, найздоровіші та найзагартованіші.

Традиційно підбір учасників експедиції команди починається ще влітку, коли науковці подають до Національного антарктичного центру заявки на участь у дослідженні. І вже у вересні команда полярників майже укомплектована, після чого починаються тренування на Макарівському навчальному полігоні. Тут майбутні полярники протягом тижня живуть ізольовано від навколишнього світу і вивчають програми роботи на станції, режим та умови праці, графік чергувань тощо. Усе це вони відтворюють на практиці, проявляючи свої психологічні якості та уміння пристосуватись до життя у замкнутому просторі. А ще перед поїздкою в Антарктику зимівники складають іспит з безпеки життєдіяльності, адже готовність до всіляких несподіванок, як природних, так і суспільних, — запорука успішної роботи.