Євросоюз допоможе Україні реформувати медицину

Нині в Україні рівень смертності людей працездатного віку — 25—54 років — удвічі вищий, ніж в інших країнах Європи, а середня тривалість життя, за прогнозами міжнародних експертів, незабаром впаде до 66 років. До того ж, реальне право на медичну допомогу мають переважно люди із високими матеріальними статками, незважаючи на гарантоване конституційне право українців на охорону здоров’я. Аби змінити таку ситуацію, Євросоюз запропонував Україні проект сприяння реформі вторинної медичної допомоги, метою якого є створення у нас дієвої, економічно ефективної та справедливої системи охорони здоров’я. Це напрацювання, загальною вартістю чотири мільйони євро, протягом двох з половиною років іноземні фахівці збираються запровадити у трьох областях України — Житомирській, Полтавській та Харківській. Незабаром визначать ще один регіон — так званий «контрольний», для якого також буде розроблена програма стратегічного розвитку вторинної медицини.

За словами керівника проекту Грети Росс, співпраця з українськими медиками проводитиметься з різних напрямків. Найперше — на національному рівні іноземні фахівці разом з нашими управлінцями визначать необхідну законодавчу базу, котра б дозволяла забезпечити всім українцям високоякісну медичну допомогу. Потім передбачається спільна робота на місцях.

— На базі поліклінік та лікарень, враховуючи досвід високорозвинених європейських держав, буде відпрацьована модель ідеальної лікувальної установи: починаючи від реєстрації хворих та ведення історій хвороб і закінчуючи роботою лабораторій. Вже розроблена й апробована стратегія підготовки керівних кадрів системи охорони здоров’я. Ми ставимо за мету підготувати в Україні таких фахівців, які б упроваджували наші напрацювання й надалі, — розповідає Грета Росс.

Над реалізацією згаданого проекту працюватимуть міжнародні та українські експерти, які мають значний досвід роботи в програмах реформування систем охорони здоров’я у Східній Європі. З українськими медиками вони поділяться своїми знаннями в сферах державних фінансів, планування лікарень, інвестицій, постачання обладнання, професійної освіти, підготовки кадрів, управління якістю, інформаційних технологій.

Для керівників наших лікувальних закладів цей проект буде привабливим ще й тому, що його організатори допоможуть із залученням інвесторів, які зможуть допомогти лікарні та поліклініці не тільки досвідом, а й матеріально.

— Для нас цей проект уже цікавий тим, що допоможе створити в лікарні комп’ютерну мережу, а також провести економічні розрахунки витрат і розробити шляхи їхнього зменшення. Лікує не ліжко, а технологічний процес на ньому. Впровадження нових методів діагностики та лікування дає нам можливість скоротити ліжко-дні, а отже зекономити бюджетні кошти (за нашими підрахунками, це десь 1—1,5 мільйона гривень щорічно), — вважає головний лікар Житомирської обласної клінічної лікарні Михайло Борщівський.

Попри песимізм деяких українців (мовляв, наших медиків відучити брати хабарі просто неможливо), ректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Юрій Вороненко спробу Євросоюзу допомогти нашій медицині оцінює позитивно:

— Нині наша держава декларує співпрацю з Євросоюзом в області освіти, медицини, і ми бачимо, що Євросоюз іде їй назустріч. Впевнений, що це дасть позитивні наслідки і не за горами той час, коли й наша медицина досягне європейського рівня.

Тепер, вважає більшість експертів, справа за Верховною Радою — щоб вона швидше почала працювати й нарешті прийняла зміни до законодавства в галузі охорони здоров’я. Це стосується і страхової медицини, і гарантування прав пацієнтів, і забезпечення якості медичних засобів та послуг...