З усіх небезпек для нас найстрашнішею є...вільна інформація
Всупереч усім бажанням владних кіл, іще залишається кілька не пропрезидентських засобів масової інформації. Досі боротьба з ними та їх засновниками проходила, так би мовити, на рівні самодіяльності: хто виявлявся сексуальним маніяком, хто просто ображав честь і гідність міністрів, глави АП і звичайних радників Президента. Якщо ж знати, хто й де бере гроші, розорення опозиційних ЗМІ можна поставити на конвеєр. Можливо, таке декларування і прийнято на Заході, але ж там зовсім інші засоби політичної боротьби. Володимир Горбулін так прокоментував законопроект: «Я не бачу в цьому ніякого порушення прав людини... Гроші відмиваються, після цього вкладаються у ЗМІ — в ту галузь, яка здатна дуже швидко повернути ці гроші (цікаво було б дізнатися приклади. — Ред.). Якщо людина дійсно хоче створити газету чи отримати ліцензію на право роботи в теле- і радіоефірі, чому б йому не засвідчити свої гроші в законному порядку?»
Якщо вже шановний секретар РНБО так тонко обізнаний зі станом справ на інформаційному ринку, цікаво було б почути і його коментар щодо розриву стосунків відомого інформаційного магната Вадима Рабіновича з каналом «1+1». Як відомо, керівництво каналу через дружню пресу вже повiдомило, що припинило стосунки з близькими до Рабіновича рекламними структурами. Горбулін, якого спостерігачі ніколи не вважали близьким другом Рабіновича, відмовився від коментарів: «Вважаю, головне, щоб цей канал працював як самостійна творча структура — тоді не буде питань до мене». Однак поки що є, і причому вони залишилися без відповіді.
№207 29.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Всупереч усім бажанням владних кіл, іще залишається кілька не пропрезидентських засобів масової інформації. Досі боротьба з ними та їх засновниками проходила, так би мовити, на рівні самодіяльності: хто виявлявся сексуальним маніяком, хто просто ображав честь і гідність міністрів, глави АП і звичайних радників Президента. Якщо ж знати, хто й де бере гроші, розорення опозиційних ЗМІ можна поставити на конвеєр. Можливо, таке декларування і прийнято на Заході, але ж там зовсім інші засоби політичної боротьби. Володимир Горбулін так прокоментував законопроект: «Я не бачу в цьому ніякого порушення прав людини... Гроші відмиваються, після цього вкладаються у ЗМІ — в ту галузь, яка здатна дуже швидко повернути ці гроші (цікаво було б дізнатися приклади. — Ред.). Якщо людина дійсно хоче створити газету чи отримати ліцензію на право роботи в теле- і радіоефірі, чому б йому не засвідчити свої гроші в законному порядку?»
Якщо вже шановний секретар РНБО так тонко обізнаний зі станом справ на інформаційному ринку, цікаво було б почути і його коментар щодо розриву стосунків відомого інформаційного магната Вадима Рабіновича з каналом «1+1». Як відомо, керівництво каналу через дружню пресу вже повiдомило, що припинило стосунки з близькими до Рабіновича рекламними структурами. Горбулін, якого спостерігачі ніколи не вважали близьким другом Рабіновича, відмовився від коментарів: «Вважаю, головне, щоб цей канал працював як самостійна творча структура — тоді не буде питань до мене». Однак поки що є, і причому вони залишилися без відповіді.
№207 29.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
