З великої хмари – малий дощ!
Що не так із обіцянками уряду щодо фінансування науки
«Беріть, куме, беріть... Щоб вас за печінки взяло!», — саме цю фразу героя безсмертного твору Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» я одразу ж згадав, коли реальний стан фінансування науки у 2018 році став надбанням громадськості.
Господи, скільки ми прочитали і прослухали інформації наприкінці минулого та на початку нинішнього року про збільшення урядом фінансування науки у 2018 році — аж на 30%... Скільки було коментарів на цю тему від урядовців.... І під тиском цієї інформаційної кампанії навіть у найбільших скептиків в академічному середовищі зародилося зерно надії, що може ж таки стан фінансування наукових установ в Україні поліпшиться.
І ось настав час чергового прозріння. Замість обіцяного бублика отримали класичну дірку від нього.
По перше, Мінфін України надіслав лист до НАНУ (від 20.12.2017 р. №04130-17-9/35910), в якому повідомив, що фінансування за новою бюджетною програмою НАН України на 2018 рік розпочнеться — увага! — лише з 1 липня 2018 року.
Виникає логічне запитання: «Пробачте, а до того як бути?!». Звісно, відповіді у цьому листі Мінфіну не має. Бо не їм же вчергове опинитися «на підсосі». Але вони не написали, що тоді давайте і розрахунок нової «мінімалки» для системи НАНУ теж відкладемо до початку липня 2018 року. І підвищені платежі за «комуналку» відкладемо до початку липня 2018 року. Тож і виходить: умови життя та діяльності установ НАНУ і науковців — реальні, а фінансування — віртуальне! І це в рік 100-річчя Національної академії наук України. Що й казати, чудовий подарунок від уряду, МОН і Мінфіну! Красно дякуємо за привітання і турботу!
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Але й це ще не все. Коли ж розібралися, що входить у це славнозвісне підвищення видатків «на науку» у 2018 році, то виявилося, що значну їх частину складає так зване цільове фінансування «інфраструктурних об’єктів», яке проходить через Академію. А тут бачимо додаткові кошти на фінансування Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (45,7 мільйона гривень), Національний дендропарк «Софіївка» — на реконструкцію гідротехнічних споруд (75 мільйонів гривень), створення на базі відомої Лікарні для вчених Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» (161 мільйон гривень, логіка зрозуміла — для чого треба лікарня для вчених, якщо скоро тих учених вже не буде геть).
Якщо вилучити ці кошти із затвердженого бюджету, то й виходить, що реальне збільшення фінансування розвитку науки в Україні, зокрема, в системі НАН України, складає лише 9,3% від показників минулого 2017 року. А це навіть менше за офіційно визначений показник інфляції за 2017 рік!
Так і хочеться спитати: «Хлопці, ну за кого ви нас маєте?!».
А наразі правда є такою. Більшість інститутів гуманітарного профілю системи НАН України практично увесь 2017 рік пропрацювали в умовах скороченого робочого тижня. При чому останній квартал це був триденний робочий тиждень. Але завдання виконали на 100% затверджених планів. Бо це у будь-якій іншій сфері логіка зрозуміла — немає грошей, отже немає й матеріалів, комплектуючих, робітники не будуть працювати тощо. І всі це розуміють. Але щодо науковців, виявляється, діє геть інша логіка!
Цей рік почався ще гірше. Робоча «триденка» залишається. Але при цьому багато хто з науковців, хто був на 0,5 ставки, вже переведені на 0,25% ставки. А що буде далі — не знає ніхто.
От такий-то дрібний дощик вийшов із великої хмари обіцянок і декларацій уряду про підвищення фінансування науки. Одним словом, таки взяли Академію за печінки!