Закон без гарантій якості
Проти чого вчора протестували студенти і про що мовчить Міністерство освіти
Учора на вулиці Києва, Донецька, Рівного, Львова, Дніпропетровська, Луганська, Луцька та інших обласних центрів країни студенти вийшли на акції протесту. Молодь не задоволена законопроектом про вищу освіту, який розробило Міністерство освіти, науки, молоді та спорту начебто разом із лідерами студентських організацій. Спудеї переконують, що нинішній законопроект багато в чому дублює попередній (проти якого теж були акції протесту в січні), їхні основні вимоги так і не враховані, а ніяких кардинальних змін, які б поліпшили якість вищої освіти, документ не передбачає. Експерти зазначають, що в напрямку реформування вищої освіти міністерство зараз зробило лише півкроку. Адже сучасність вимагає від абітурієнта та випускника ВНЗ передусім високої освіченості та конкурентоспроможності, тоді як новий закон не говорить про жодні зусилля в цьому напрямі.
— Сьогодні абітурієнт вступає до вищого навчального закладу, але не має гарантії, що він отримає якісну вищу освіту, щоб потім реалізувати її на ринку праці, — зазначає координатор напрямку «Суспільство знань» Уряду Змін Арсенія Яценюка Лілія ГРИНЕВИЧ. — Основне питання, на яке мав би дати відповідь цей законопроект, — яким чином буде забезпечено підняття якості вищої освіти в Україні. Залишилися ліцензування та акредитація, але не запропоновано нових форм оцінки якості вищої освіти. Наступна мета цього законопроекту — входження до європейського освітнього простору, для цього має бути забезпечена мобільність викладачів та студентів. Якщо навіть у законопроекті зроблені певні кроки, установлені кваліфікаційні рівні магістра, бакалавра та доктора філософії, проте вони мають бути приведені у відповідність з європейською кредитно-трансферною системою, про яку в законопроекті навіть не згадується. Після прийняття цього законопроекту у нас зміняться назви вищих навчальних закладів, відбудеться ще більша централізація управління міністерством у сфері вищої освіти, тому що воно приймає основні базові рішення. І все — більше суттєвих змін не буде.
Напередодні студентських акцій Міносвіти заявило, що підстав для протестів не бачить, а «намагання спекулювати на цій темі та вивести студентів на мітинги ні що інше як провокація та маніпулювання громадською думкою», — ідеться на сайті відомства. Тим паче, що всі вимоги студентів враховані: незмінна плата протягом усього терміну навчання для студентів-контрактників (стаття 67 нової редакції проекту Закону «Про вищу освіту»), гарантовані державою стипендії на рівні прожиткового мінімуму (стаття 56), гарантована державою практика в Україні та можливість стажування за кордоном (стаття 46), обмеження двома термінами перебування на посаді керівника вищого навчального закладу (стаття 38), а також прирівняння диплому спеціаліста до диплому магістра.
Однак у деяких студентських організацій є сумніви щодо деяких положень закону. Як розповіла одна з організаторів акції протесту, активіст громадського руху «Відсіч» Анастасія РОЗЛУЦЬКА, у новій редакції закону нечітко виписано, чи буде змінюватися плата за навчання контрактників. За казуїстикою та клішованими висловами важко розібрати, що насправді гарантує те чи інше положення закону. Тому й вийшли студенти на протести, аби розставити всі крапки над «і». (Але з цим не хочуть рахуватися в міністерстві. Більше того, учора Д. Табачник заявив, що студентські акції протесту проплачені зарубіжними фондами (?).)
А найбільше невдоволення викликає у спудеїв те, що при вступі до ВНЗ буде враховуватися три показники: бал шкільного атестату (це може породити корупцію у школі), бал університету (але що це — іспит, співбесіда — у законі нічого не сказано) і сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання. Хоча ЗНО повинно мати не менше 80% питомої ваги при вступі до університету. Зачепить новий закон і викладачів, у яких може зрости кількість лекційних та семінарських годин, через що лишиться ще менше часу на наукову діяльність.
Самі ж студентські організації зараз розкололися на два табори. Ті, хто брав участь у розробці нового законопроекту, його цілком підтримують, а ті, хто вбачає у ньому небезпеку для вищої освіти, вимагають його відхилення. Прихильники освітнього закону не бачать жодних підстав для мітингів та протестів. Як розповів «Дню» голова студентського братства Острозької академії, член всеукраїнської організації «Національний студентський союз» Ігор ДОРОШ, їхнє об’єднання не підтримує протестуючих.
— Наша організація підтримує законопроект, ми брали участь в його розробці, у робочій групі. Студентські організації, які проводять акції протесту, незадоволені низкою дріб’язкових питань, які не є такими вагомими, — додає Ігор ДОРОШ. — Закон прийнятний, бо враховує всі студентські питання, зокрема пропозиції щодо студентського самоврядування (ідеться про те, що вуз виділятиме певні кошти на його фінансування. — Ред.) та відміни поняття «академічний плагіат». У нас лишилися претензії до визначення типу вищого навчального закладу, чи буде це університет або академія, але мені відомо, що нова градація університетів теж буде відмінена.
Разом з тим, у п’ятницю в Острозькій академії запланований круглий стіл для обговорення нового законопроекту, за участю голів самоврядування всіх вузів Рівненської області та представників Національного студентського союзу з Києва та Львова. Наприкінці обговорення учасники планують підготувати резолюцію, яку передадуть до Міносвіти — з побажаннями щодо законопроекту. Які це будуть рекомендації — поки що організатори не знають, і це підтверджує, що позитиву та прогресу в новому законопроекті дійсно мало.
Так чи інакше, новий закон вищій освіті потрібен. Та якщо його прийняти в такому вигляді, як пропонує зараз міністерство, рано чи пізно доведеться закон змінювати та переробляти, додають експерти. А чи варто двічі робити одну й ту саму роботу?
