Законотворчість замість самоорганізації?
Олександр МУЧНИК, автор законопроекту, президент інституту муніципальної демократії та прав людини:
— Значення закону в тому, щоб допомогти жителям країни вирости до суб’єктів конституційного права — громадян України. Говорячи образно, громадянське суспільство — це щось на зразок корсета, котрий обіймає тіло населення, перетворюючи його на досить стрункий, активний, послідовний суб’єкт політичної гри і конституційного права. Громадянське суспільство допомагає населенню захищати права і свободи кожної окремої людини. На сьогоднішній день у нас працюють тільки ті норми Конституції, котрі зачіпають інтереси влади і владних відомств. У свою чергу, ці структури і приводять у дію ці конституційні механізми. Громадяни України, чиї права і свободи передбачено в другому розділі Конституції, позбавлені такої можливості, тому що у них немає важелів впливу на державу і на чиновників. Для цього Закон передбачив ряд заходів, які дозволяють громадянському суспільству або людям через його інститути підпорядкувати чиновників своїм інтересам; дозволяють їм забезпечити права і свободи людини, громадянина, громадянського суспільства і у результаті — народу. Таким чином, завдяки цьому закону почнуть працювати конституційні, загальновизнані принципи міжнародного права. Почнуть працювати права і свободи громадян, що знайшли відображення у другому розділі Конституції. На сьогоднішній день вони практично не існують, вони тільки продекларовані. Але не працюють. Населення ж фактично живе установками і традиціями, котрі склалися у нього в період існування СРСР.
У разі ж прийняття закону, фактично його не треба буде навіть впроваджувати, тому що його до виконання приймає саме населення, благодійні фонди, громадські організації і т. д. Вони, одержавши права, почнуть рости, як гриби. А захистом можна вважати і те, що в законі передбачено заборону на оподаткування всіх інститутів громадянського суспільства, включаючи ЗМІ. Таким чином, отримавши такий захист, інститути громадянського суспільства зможуть нормально функціонувати і громадянське суспільство отримає реальні передумови для розвитку.
Юрій ПАХОМОВ , директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин:
— За допомогою законодавчих актів не можна примусити людей згуртуватися. Це можна зробити лише за допомогою законів, заснованих на мотивації. Що ж до громадянського суспільства, то можна видати хоч гору законодавчих актів на цю тему, але нічого реально не зміниться. Пов’язано це з тим, що під час створення ринкової економіки у нас були затоптані ті шари, які могли б стати первинними при формуванні громадянського суспільства якби їм було забезпечене гідне життя. Передусім це інтелігенція, кваліфіковані робітники, працівники культури. Громадянське суспільство у нас не формується, тому що не формується середній клас на основі того, що нам дісталося. Усе це було деформоване в гіршу сторону. Крім того, наше суспільство стало полярним. Адже нормальне суспільство — це те, в якому половину прибутків отримують працівники і десь відсотків двадцять прибутків отримують хазяї. У нас усе це навпаки. Тому не формується і національний попит. Порушивши нормальні пропорції розподілу прибутків у суспільстві, ми заблокували подальший процес.
І, нарешті, останнє: громадянське суспільство — це не тільки суспільство, яке добре і гідно живе. Це ще й суспільство, де людина відчуває себе повноцінним учасником демократії. У нас же демократія наймана, і люди, не маючи доступу до повноцінної інформації, позбавлені навіть смаку до свободи. І участь у різних протестних рухах — це також не вияв свободи, тому що люди, котрі брали участь у них, купувалися. І до цього легко привчити, але від цього дуже важко позбутися. Громадянське ж суспільство необхідно будувати, приймаючи закони, котрі стимулюватимуть виробництво, підвищуючи купівельну спроможність громадян, поступово створюючи і посилюючи середній клас.
