ЗАПИТАННЯ «Дня»

Олександр ФОРМАНЧУК , політолог:

— Я розцінюю цю пропозицію, в кращому разі, як невдалий жарт або погано сформульовану ідею. Будь-яка така пропозиція повинна бути не лише економічно, але й політично вивіреною. Не може йтися про здачу Криму в оренду як території. Може йтися всього лише, в принципі, про оренду не зайнятих поки ділянок із суворим зазначенням їхніх кордонів на місцевості, а також термінів та умов оренди. Сумнівно також, що в Росії хтось погодиться на реалізацію такої «авангардної» ідеї. Реальний шлях — це пошук інвестицій уже традиційними для всього світу методами, і тут нам навряд чи вдасться винайти свій «кримський велосипед». Зрозуміло, що на подібну реконструкцію підуть роки й роки, і навряд чи вийде тут щось прискорити такими радикальними методами. Йдеться про величезні вкладення, а для цього й підготовка має бути величезною…

Iльми УМЕРОВ , заступник Голови Верховної Ради Криму:

— Що означає — віддати в оренду іншій державі частину власної території? Повинно йтися про конкретні ділянки землі як господарські об'єкти. У південно-східному Криму є заповідники, заказники, інші території, які мають особливий правовий статус, там є будівлі, споруди, приватне майно, там діє особливе право місцевого самоврядування, і кожне рішення щодо будь-якого клаптика землі навіть зараз вимагає складної процедури узгодження та рішень. Сенс цієї гучної заяви лише в одному: треба більше працювати з Росією і залучати її інвестиції, але для цього саме Міністерству курортів треба конкретно з нею й працювати, а не бентежити громадську думку…

З іншого боку, якщо просто віддати цей регіон Криму в оренду іншій державі, то чи є гарантії, що там будуватиметься те, що треба Україні, а не якісь, наприклад, транспортні (порти, наприклад) або ж військові об'єкти?

Володимир ПРИТУЛА , заступник керівника Кримського незалежного центру політичних дослідників та журналістів:

— Це просто безграмотно сформульована з політичного погляду і навіть провокаційна ідея. Вона лише випадково не призвела до загострення ситуації. Справа в тому, що саме в тій частині Криму найбільш гостро вирішуються питання наділення землею кримських татар, і така заява могла призвести навіть до зіткнень та загострення їхніх вимог. Я згоден з тим, що Україна поки мало приваблива в інвестиційному плані країна, але такі «способи залучення інвестицій» лише знижують її привабливість. Звичайно, кримським чиновникам простіше працювати з російським капіталом. Західний капітал вимагає вміння, гарантій і не дає стільки хабарів. Iз Росією набагато простіше. У цьому вся проблема. Звичайно, може йтися лише про оренду окремих, суворо обмежених територій. Оскільки російський капітал надто політично ангажований, то й наслідки такого кроку будуть небезпечними і політичними. У будь-якому разі у світлі цієї ідеї виникає запитання — чи вдасться повернути землю після закінчення терміну оренди, адже Україна вже має проблему з Чорноморським флотом. Росія, здається, виводити його не збирається і не готує для нього базу на своїй території. Так може бути і з південно-східним Кримом.