«Здоров’я» дало збій

Два тижні тому міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко спільно із своїми колегами Юрієм Павленко та Романом Зваричем у партійному штабі «Нашої України» провели брифінг, на якому заявили, що, наслідуючи позицію помаранчевого блоку, котрий, як відомо перейшов в опозицію до чинного уряду та антикризової коаліції, залишають Кабмін Віктора Януковича. Тоді лідер фракції НУ Роман Безсмертний нагадав, що за квотою пропрезидентського блоку до «біло-блакитного» уряду увійшло чотири міністри: юстиції — Роман Зварич, культури і туризму — Ігор Лиховий, у справах сім’ї, молоді і спорту — Юрій Павленко та охорони здоров’я — Юрій Поляченко. (Двоє із них — Зварич та Лиховий після голосування у ВР стали міністрами із приставкою «екс»). Щоправда, під час так званого прощального брифінгу помаранчевих міністрів не обійшлося без казусу. Тоді пан Безсмертний заявив, що спільно із міністрами від «Нашої України» з Кабміну піде і головний міліціонер країни Юрій Луценко. Проте вже ввечері того ж дня, керманич МВД спростував цю інформацію, зазначивши, що дійсно писав заяву на звільнення (на прохання президента), але згодом Віктор Ющенко, начебто попрохав його залишитися. Як з’ясувалося, мінливу позицію щодо того, бути чи не бути міністром під керівництвом Віктора Януковича, має не лише головний міліціянт країни. Днями перший віце-спікер Адам Мартинюк оприлюднив інформацію про те, що міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко відкликав свою заяву про звільнення.

Помаранчеві на такий крок пана Поляченка відреагували миттєво. «Нашоукраїнець» Ігор Жданов, зокрема, зазначив: «У документах, які були прийняті на партійному з’їзді, зазначалося, що «Наша Україна» не несе політичної відповідальності за дії нинішнього уряду і наполягає на його відставці». Окремі члени НУ взагалі відхрещувалися від будь- яких стосунків із міністром- «зрадником», заявляючи, що пан Поляченко не є членом «Нашої України» і жодного відношення до цієї партійної структури не має. Проте, варто зазначити, що під час вищезгаданого прощального брифінгу помаранчевих міністрів Юрій Поляченко заявив, що він дійсно отримав пропозицію поповнити лави НУ і, цілком ймовірно, на цю пропозицію пристане. Більше того, по інформації «Дня», в штабі «Нашої України» лежить заява на вступ Юрія Поляченка до помаранчевого блоку. Нині ж, судячи з усього, членом «Нашої України» керівник МОЗ вже не стане.

На рішення керманича МОЗ залишитися в урядовому кріслі оперативно відреагував і президентський Секретаріат. Зокрема, керівник президентської канцелярії Віктор Балога заявив, що «відклик Юрієм Поляченком своєї заяви про звільнення з посади міністра охорони здоров’я являється очевидною, переконливою і беззаперечною кон’юнктурщиною». За словами голови СП, пан Поляченко знехтував нормами політичної відповідальності і продемонстрував відкриту неповагу до позиції політичної сили, що делегувала його у владу. Окрім того, пан Балога вважає: «Юрій Поляченко різними способами чіплявся за посаду і вишукував різноманітні способи, аби зберегти за собою зручне крісло, в результаті чого перетворився в політичного комбінатора з чітким особистим мотивом, втративши підтримку глави держави».

Між тим, представники правлячої коаліційної фракції «Партії регіонів» не проти, щоб крісло головного медика країни й надалі займав Юрій Поляченко. Проте і у «регіоналів» є своє «але»: «Для того, аби залишатися в міністерському кріслі, Юрію Поляченко слід чітко визначитися: чи розділяє він політичну позицію антикризової коаліції», — каже один із лідерів ПР Євген Кушнарьов, додаючи, що «біло-блакитні» у будь-якому випадку підтримуватимуть Кабінет Міністрів. «Якщо він (Поляченко. — Авт. ) потрібен главі уряду, ми не заперечуватимемо проти його кандидатури», — демонструє відданість прем’єру пан Кушнарьов.

Підводячи підсумок в епопеї відставок помаранчевих міністрів, слід зауважити наступне: Юрій Поляченко дійсно отримав міністерський портфель за лобіюванням партійного керівництва «Нашої України». Однак станом на сьогодні пан Поляченко не являється членом помаранчевого блоку, а відтак — НУ він не зраджував, скоріше вчинив непослідовний крок, який навряд чи додасть його іміджу позитиву. Адже якби пан Поляченко відразу заявив про своє небажання залишати міністерське крісло, можливо, тоді і його помаранчевими колегами це рішення сприйнялося б не так жорстко. Проте, як відомо, міністр охорони здоров’я спільно із міністрами юстиції, культури і туризму та сім’ї, молоді та спорту публічно заявляв про свою відставку у зв’язку із переходом «Нашої України» до опозиції.

Слід зазначити, що у вітчизняній політиці хамелеонів вистачає і можна стовідсотково стверджувати, що невдовзі пристрасті вщухнуть і про «зраду» Поляченка ніхто й не згадає. Адже хто нині пам’ятає про, приміром, той факт, що серед засновників «Партії регіонів», котра невдовзі святкуватиме десяту річницю існування, значився нині помаранчевий Петро Порошенко?

Зрештою, днями, як стверджує перший віце-спікер Адам Мартинюк, у міністерському питанні буде поставлена крапка. Парламентарі або підтримають відставку двох міністрів, що увійшли в уряд за квотою НУ, або ж ні. Наразі, окрім Юрія Поляченка, у стінах уряду трудиться й інший «нашоукраїнець» — міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Радше за все пан Поляченко таки залишиться курувати МОЗ. А ось Юрій Павленко — дійсний член пропрезидентського блоку, напевно ходить на роботу в будівлю, що на вулиці Садовій, останні дні.