«Зелені» кошти – заберуть?

Неодноразово експерти попереджали Міністерство екології та природних ресурсів, що рано чи пізно Україні доведеться звітувати про використання так званих кіотських грошей і в разі виявлення порушень за це доведеться відповідати. Попереджали й про те, що коли умови договору не виконуватимуться, то Японія має право вимагати повернення коштів. А це 470 мільйонів євро. І здається, цей час настав. На брифінгу, що відбувся у понеділок, міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник заявив, що зараз японська сторона не задоволена виконанням Кіотського договору і навіть готова його розірвати. Міністр не виключає, що Україні доведеться повертати отримані кошти.

«У нас склалася критична ситуація з виконанням Кіотського протоколу. Упродовж останніх трьох місяців жодного руху коштів не було. Відповідно японська сторона вже заявила свої претензії, що готова розірвати угоду і припинити співпрацю. Тому Мінекології напрацювало кілька змін до постанов №№ 1404 і 444, які могли б цю діяльність розблоковувати і продовжити», — зауважив А. Мохник.

Нагадаємо, «зелені» інвестиції Україна отримала ще 2009 року за продаж надлишку квот за Кіотським протоколом. До кінця 2012 року ми зобов’язувались використати їх на утеплення шкіл, лікарень та інших соціальних об’єктів — для економії електроенергії. Експерти Національного екологічного центру ще влітку минулого року перевіряли відремонтовані об’єкти і зазначали, що якість робіт дуже низька. «День» писав раніше і про позицію Державного агентства екологічних інвестицій, яке відповідає за використання «зелених» інвестицій. Нас переконували, що ситуація під контролем, а службі навіть вдалося зекономити кошти на ремонт ще сотні об’єктів. Обіцяли, що до кінця року реалізують і сім великих проектів, зокрема модернізацію вагонів метро в Києві й заміну автомобілів МВС України.

Наскільки все під контролем, стало очевидним лише тепер. На думку експертів, у японської сторони вже уривається терпець. «Україна із самого початку укладення договору робила все повільно, процес втілення проектів розпочався запізно, усі тендери проводилися непрозоро, через корупційні схеми. Наша держава передомовлялася кілька разів, аби продовжити цей договір до кінця 2015 року. Але наскільки мені відомо, японська сторона на це не погодилася. Її представників уже дратує, що ці кошти лежать, не використовуються, Україна не робить нічого. Але ж ми повинні подавати звіти — і фінансові, і технічні. Технічна звітність мала початись у березні-квітні цього року. А поки що звітувати нема про що, — пояснює Ірина Ставчук, експерт із кліматичних змін НЕЦУ. — Тому Україна зараз негайно повинна продемонструвати Японії, що готова працювати над помилками. А також провести чесні та прозорі тендери, притягнути до відповідальності тих чиновників, які підозрюються у відмиванні кіотських грошей, і ті фірми, які неякісно проводили ремонти соціальних об’єктів. Бо влада у нас змінилася, а на місцях залишились ті ж самі люди, що й раніше. Потрібно якомога швидше відібрати проекти з консультаціями громадськості і негайно приступити до їх реалізації».

Навіть якщо справа дійде до повернення коштів, то зробити це ми не зможемо, каже І. Ставчук. Частина з отриманої суми уже витрачена на реалізацію близько 500 проектів. А ті, які треба розпочинати, матимуть зовсім інші кошториси: після зростання курсу долара підніметься й ціна будівельних матеріалів. Навряд чи й у бюджеті знайдуться зайві півмільярда євро. Отже, щоб зберегти репутацію та не втратити японських партнерів, міністерство якомога швидше має показати, що готове виправляти ситуацію.