Жорстокість чи гуманність?

Власне, ця заборона передбачена ухваленим у першому читанні законопроєктом № 2351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)». Однак «дорогою» до другого читання текст закону може змінитися, оскільки деякі чиновники вже ініціювали зникнення із тексту закону заборони евтаназії.

Аби лишити передбачені у законопроєкті пропозиції гуманного поводження з тваринами, низка громадських організацій підготували звернення до парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування.

«Окремі групи (місцеві ради без жодних на те повноважень) вимагають від комітету відкликання законопроєкту №2351 та залишення легітимною евтаназії безпритульних тварин, як методу регулювання їх чисельності, —  ідеться у зверненні. —  Дозвольте нагадати переваги від заборони масової евтаназії бездомних тварин. По— перше, це економічна вигідність всиновлення, адже власники тварин щороку витрачають мільйони гривень на піклування чотирилапими улюбленцями, а це значні надходження до державного бюджету України. По— друге, бездомних тварин необхідно професійно та оперативно прилаштовувати, а не знищувати. По— третє, соціальна вигідність всиновлення, а не евтаназії бездомних тварин, а також репутаційна вигода всиновлення, Україна має погану репутацію у світі, зокрема через зоосадистські скандали та безкарність догхантерів».

Наразі звернення підписали Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація зоозахисних організацій України», ГО «Волонтерський рух «Небайдужі», Черкаський обласний благодійний фонд «Життя», ГО «Відкриті клітки Україна»,  ГО «Громадянські слідчі», ГО «Еко— логіка» та міжнародний європейський зоозахисний альянс Anima International. Зооактивісти нагадують, що в Україні евтаназія вже проявила себе у всій красі, звісно, у переносному значенні. Місцеві влади Миколаєва та Харкова донедавна дозволяли своїм комунальним підприємствам умертвляти безпритульних тварин. Хоча весь світ рухається в іншому напрямі —  стерилізація, підтримка державних та приватних притулків, просвітницька робота з населенням тощо. Жодна з цивілізованих країн світу не пропагує евтаназію для регулювання чисельності чотирилапих.

«Ще в минулому столітті західними вченими було доведено, що люди, які мають вдома тварин, хворіють менше, отже працюють більше та беруть менше лікарняних. Чому хтось думає, що не варто поліпшувати здоров’я нації з усіма перевагами такої стратегії? Чому забутий успішний канадсько— український проєкт «Друг героя», в якому бездомних тварин залучають до терапевтичного лікування і відновлення дітей з особливими потребами та ветеранів АТО?» —  додають зоозахисники у своєму зверненні.

Український парламент не вперше намагається ухвалити закон, який посилить відповідальність громадян за жорстоке поводження з тваринами. Крім закону потрібні дієві механізми його виконання. Але якщо вже на етапі розробки документа починається лобіювання інтересів груп, котрим вигідний нинішній стан речей, на репутацію країни як гуманної держави годі розраховувати.