«Журналістська весна» в стилі етномодерн

Доброю традицією Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка стало проведення фестивалю «Журналістська весна», який щороку в останню суботу травня збирає випускників iнституту. Цьогорічна, 39-та, «Весна», крім усього іншого, — це ще й бакалаврська робота студентів iнституту, які розробили це дійство в стилі етномодерну. На вході студентки у вишиванках вішали в’язанки з бубликами на шиї гостей, колишніх студентів, а сьогодні — відомих журналістів. Біля входу в iнститут всі охочі могли випробувати себе навіть у гончарському мистецтві та зробити невеличкий глек власними руками. Також можна було повчитися рукопашному бою, володіння яким демонстрували призери та переможці чемпіонатів світу та Європи. Не порушили й традиції дарувати подарунки, цього року це були червоні тапочки з емблемою фестивалю.

Новинкою цього сезону стала премія «Кришталевий Пегас», володарів якої визначали серед випускників Інституту журналістики в п’яти номінаціях: «Найкращий голова ЗМІ», «Найкращий телеведучий», «Найкраща телеведуча», «Найкращий поза журналістикою» та «Найкращий викладач». Студенти розробили логотип, на якому зображено Пегаса й слоган цьогорічного фестивалю — «Знай наших!». «Ми розповсюджуємо ідею, що наші студенти є талановитими, і ми повинні їх знати», — підкреслила Зоя Сошенко, студентка четвертого курсу, член оргкомітету фестивалю. Номінантів визначали шляхом опитування, переможців — шляхом анкетування. Голосували студенти всіх курсів, всіх форм навчання, а також аспіранти.

В номінації «Найкращий голова ЗМІ» фігурували, наприклад, такі відомі імена, як Олександр Швець (головний редактор газети «Факти»), Ольга Герасим’юк («1+1»). Та найкращою студенти Інституту журналістики визнали Ларису Івшину, головного редактора газети «День». Найкращими ж телеведучими стали Констянтин Стогній («Інтер»), який, до речі, зізнався, що на факультет журналістики вступив тільки тому, що не вдалося на юридичний, та Алла Мазур («1+1»). «Найкращим поза журналістикою» визнали народного депутата України Андрія Шевченка. Проте він зазначив, що відчуває тут якусь провокацію — його вперше в житті поставили поза журналістикою. «Журналістами стають за 9 місяців до народження і не перестають ними бути ніколи. Інститут журналістики — це бренд, це покликання, хвороба, діагноз, щастя!» — додав він. А найкращим викладачем Інститут журналістики було визнано Тетяну Приступенко, яка сказала, що це — найпочесніша, найдорожча нагорода в її житті. Цього року номінацій було тільки п’ять, але організатори фестивалю запевнили, що надалі їх буде більше, адже нагороджувати є кого у різних сферах.

Загалом «Журналістська весна» була багатою на нагороди. П’ятим лауреатом вже щорічної премії Анатолія Москаленка за кращу наукову студентську роботу, яку присуджує Національна спілка журналістів України, став Андрій Абрагімов, що отримав 10 тисяч гривень на іменний рахунок. Представники Держкомтелерадіо вручали нагороди за заслуги в розвитку інформаційної сфери. Також викладачів нагороджували почесними грамотами Конфедерації журналістських союзів (куди входять союзи 56 країн світу), за високу підготовку кваліфікаційних журналістських кадрів.

Привітав присутніх із «Журналістською весною» і Президент України. Щоправда, сам він не приїхав, проте у своєму святковому зверненні до журналістів наголосив на важливості журналістської діяльності для розвитку України і зазначив, що «Весна» вже є фестивалем усіх журналістів.

Публіка оцінила бакалаврську роботу студентів на «відмінно», і директор Інституту журналістики Володимир Різун, якого, до речі, нагородили як «батька Інституту», пообіцяв взяти це до уваги. Користуючись нагодою, він запросив усіх на святкування ювілейної, 40-ї, «Весни» і 60-ї річниці Інституту журналістики наступного року, що обіцяє бути не менш феєричною.