Житло у центрі

Більше тижня активісти Євромайдану утримують будівлю Київради. Це місце стало прикладом виняткової самоорганізації – попри фактичну відсутність єдиного координатора, усередині панує дисципліна, всі волонтери працюють злагоджено і самовіддано. В будівлі діють численні служби: медична й психологічна допомога, юридична консультація, кухня, охорона тощо. Є навіть невеличка похідна капличка. Десятки дипломованих спеціалістів погодились безкоштовно допомагати протестувальникам. Активісти, переважно з інших міст країни, приходять сюди щодня, щоб перекусити, погрітися та кілька годин поспати.

Заходимо у приміщення через центральний вхід. Охорона перевіряє всіх на адекватність – п’яних і волоцюг завертають. Пресу пропускають поза чергою. Слідів штурму, що відбувся тиждень тому, майже немає – протестувальники вже навіть замінили скло у великих вікнах поруч з входом. Тільки всередині ще де-не-де залишаються розбитими засклені двері. Окрім кількох примірників свіжого номера «Дня», маємо з собою термоси з бульйоном від редакційної їдальні. Одразу віддаємо їх до першого пункту харчування, що розташувався у гардеробі біля входу.

Волонтери тут ледве встигають роздавати бутерброди і гарячий чай. Місця мало, але ніхто не штовхається – кожен чекає своєї черги. Всього, за словами народного депутата Юрія Одарченка, щодоби будівлю відвідує близько 50 тисяч осіб, а 4 тисячі залишаються на ночівлю. З інтересом заходять у гості до Київради і самі кияни – можливість робити це без обмежень у них з’явилась, як не дивно, лише зараз. Дещо виділяються на загальному фоні люди у дорогих костюмах, які періодично заходять на 10-15 хвилин, вочевидь на екскурсію. Постійно сновигають туди-сюди численні представники ЗМІ. Загалом у приміщенні створені всі умови для перебування людей. Не вистачає хіба що душу – хоча в деяких кабінетах він ймовірно є, вхід туди заборонений, оскільки активісти принципово наголошують на тому, що їхній протест не має створювати жодних перешкод для роботи чиновників. Попри це, повертатися на службу останні не квапляться.

Як з’ясувалось, у час, коли ми прийшли, саме тривала санітарно-технічна обробка основних приміщень. Вона відбувається тут періодично. Тому всім довелося на декілька годин розташуватись у вестибюлі та коридорах.

Охорона не зробила винятку навіть для народних депутатів, у яких якраз на цю годину була запланована нарада. Кілька хвилин посперечавшись, вони змушені були зачекати разом з усіма.

Нагадаємо, нещодавно представник Державної виконавчої служби зачитала учасникам акції рішення суду, згідно з яким вони повинні добровільно залишити приміщення за адресою Хрещатик, 36. Однак поки що здавати свої позиції ніхто не планує – натомість йде посилена підготовка до захисту від можливого штурму. Найближчим часом управління усіма службами має перейти до новоствореного Комітету самоврядування Києва, який очолили депутати-мажоритарники від опозиції. За їхніми словами, такий крок повинен покращити загальний рівень організації, посилити дисципліну й відповідно підвищити шанси оборонців будівлі у випадку нападу. Хоча цілком можливо, що таким чином опозиція просто хоче збільшити свій вплив на протестний рух. Водночас депутати запевнили, що до складу Комітету увійдуть і представники громадських організацій. Щоб легалізувати перебування людей в приміщенні, на місці постійно працюють депутатські приймальні.

Посилено готується до штурму й новостворена служба охорони Київради. Відомо, що ця структура сформована за зразком військової організації. Водночас розповідати всі деталі своєї роботи оборонці відмовляються зі зрозумілих причин. «Передусім ми намагаємось заспокоїти людей і запобігти паніці, яку можуть спричинити провокативні повідомлення про російський спецназ і танки на підходах до Києва, – розповідає відповідальний за охорону Руслан Андрійко. – Чесно кажучи, вважаю ймовірність штурму мінімальною. Можливо, таке бажання було у влади в перші дні, але вони побачили рівень самоорганізації, побачили блоковані вікна і двері й, скоріш за все, передумали. Якщо ж влада, не дай Боже, зробить таку дурницю, то тут буде справжня м’ясорубка – думаю, без трупів не обійдеться».

Попри посилений контроль на вході, потрапляють до приміщення і випадкові люди, які просто хочуть задарма поїсти або набрати теплих речей, що їх приносять протестувальникам кияни. Трапляються в Київраді й крадіжки мобільних телефонів та інших коштовних предметів. Кількох злодіїв вже вдалося знешкодити – їх передали міліції.

Підходимо до головної їдальні. Вона розташувалась на другому поверсі, одразу перед входом до колонної зали. Нові продукти сюди надходять постійно. Асортимент найрізноманітніший – кияни приносять і холодні закуски (бутерброди, печиво), і гарячі страви (борщі, супи, котлети тощо). Дефіциту їжі поки що немає, навпаки – періодично накопичується надлишок, який волонтери одразу відносять протестувальникам на вулиці. Щоб запобігти поширенню інфекцій, люди, які працюють на кухні, ретельно дотримуються усіх санітарних правил – вдягають спеціальні костюми, маски і рукавички. Не вистачає інколи лише самих волонтерів, але й ця проблема не є критичною.

«Якщо виникає вакантне місце, я просто виходжу на вулицю й голосно запрошую людей нам допомогти – завжди знаходиться хтось охочий», – розповідає одна з відповідальних за кухню киянка Євгенія Мосіна.

Найбільше людей потребує служба охорони. Нові волонтери прибувають постійно, щоб дати можливість своїм попередникам відпочити. Незліченна кількість добровольців у Київраді, справді, вражає. «Сьогодні до нас прийшла дівчина, яка приїхали з Німеччини лише на три дні, й одразу почала дуже активно допомагати – вона неодмінно хоче якомога більше встигнути за цей час», – розповідає киянка Саша, яка веде запис волонтерів одразу навпроти входу до Київради. Щодня кожен з них отримує спеціальне посвідчення, яке підтверджує його статус.

Нарешті заходимо до великої колонної зали. Саме тут працює більшість служб. Усі стіни завішані революційною та політичною символікою. Просто на підлозі, розстеливши туристичні килимки, відпочивають десятки людей. Хтось спить, інші, зібравшись невеличкими компаніями, щось жваво обговорюють. Дехто, замислившись, завмер на стільці.

В приміщенні постійно пропонують свою допомогу два-три психолога, які змінюються кожні три години. Зараз загальне керівництво службою здійснює Українська Спілка Психотерапевтів, хоча в перші дні спеціалісти приходили сюди поодинці. «Переважно люди підходять просто поговорити, – розповідає психолог-практик Наталя Дмитришина, – але, насправді, це свідчить про те, що вони потребують підтримки. Вже в ході розмови ми намагаємось з’ясувати, що саме хвилює людину. Дуже часто їм потрібний лише уважний слухач. Але, мабуть, найбільша проблема – це банальна втома, адже дехто перебуває тут вже впродовж двох тижнів. Інколи євромайданівці не розуміють, що час від часу потрібно зупинитись і просто відпочити. Вони прагнуть перемоги вже тут і сьогодні. Ми ж пояснюємо їм – перш ніж турбуватися про Україну, потрібно трошки потурбуватися про самого себе – заспокоїтись, прислухатись до власного тіла і думок». Інколи психологи з власної ініціативи приєднуються до розмови у якійсь з компаній, щоб дізнатись про настрої людей. Ті ж, у свою чергу, часто запитують у них щось про психологію.

У медичну частину звертаються переважно з ГРВІ, застудами та головним болем. Попри те, що перевірити якість всіх продуктів неможливо, отруєнь поки що вдалося уникнути. Щодня тут одночасно працює близько 20 спеціалістів: лікарі, інтерни, фельдшери та студенти. Симптоматичне лікування проводиться просто на місці. У більш складних випадках хворих спрямовують до спеціалізованих закладів та стаціонарів. Ліки приносять кияни, а препарати, яких не вистачає, волонтери купують на пожертви.