«Зіркова» стратегія від «Дня»

Кілька разів у житті я серйозно готувалася до крадіжки — зважувала все, прораховувала і дрейфила. Витирала змокрілі долоні хустинкою і повертала книжку, з вогкими відбитками пальців, у бібліотеку. Якби то була шкільна бібліотека — точно не повернула б, бо там у нас заправляла люта дітоненависниця, яка нехтувала презумпцією невинуватості й кожного школяра вважала потенційним, ні, радше, закінченим злодієм. Але я згадую міську книгозбірню для юнацтва з усміхненими бібліотекарками, котрі підгодовували котиків і поливали вазони й ніяк не заслуговували на якісь негідні вчинки. До того ж, одна із цих добрих жіночок була моєю сусідкою і з легкістю б вирахувала, де переховується книжкокрад.

Перша книжка, яка була предметом моїх тодішніх уподобань, — це «Гордість та упередження» Джейн Остін. Романтична, але не примітивна, вона потрапила до моїх рук уже після перегляду однойменного серіалу і слугувала, по суті, повтором і репетицією перед моїм заміжжям із Коліном Фертом, який у тому фільмі зіграв Дарсі. Гадаю, тут варто зазначити, що мені було тринадцять. Актором він виявився непоганим, мені й досі не соромно за свій вибір, а до Джейн Остін я поверталася ще не раз, опановуючи читання мовою оригіналу. Рекомендую.

Іншою книжкою, яка спокушала до злочину, було «Кохання в час холери» Габріеля Гарсія Маркеса. Ба навіть більше: я шкодую, що тоді не зважилася і не поцупила цей екземпляр чудового перекладу з іспанської на українську. Маркес, єдиний письменник якого я перечитала повністю, — всі оповідання, романи, есеї й навіть автобіографію, рідко трапляється українською. Знаю, знаю, і по можливості вчу, проте Маркес не пробачає напівтонів і напівзнання, тому досі доступний для мене лише в перекладах. І ось я точно пам’ятаю, що той переклад «Кохання в час холери» був чудовий, гідний навіть читання вголос. Варто було поцупити.

14 лютого — Всесвітній день дарування книжок, і сьогодні для цього є всі умови. Мені ще зарано починати щось говорити із фрази: «У наші часи все було інакше», — але й справді, у наші часи — ті, що я згадую, все було інакше і Маркеса годі було придбати українською. Не кажучи вже про сотні чудових книжок українських авторів чи тисячі світових бестселерів, перекладених та опублікованих вчасно. Якщо вже так склалося і ви шануєте день святого Валентина, то відзначте його даруванням книжок. Обожнюю обирати щось у книгарні, у мене навіть є теорія про особливий вид йоги, який практикується лише в таких магазинах. Доки оглянеш верхні полиці, зупинишся біля детективів чи захопишся якою-небудь поетичною збіркою — істотно поліпшиш стан опорно-рухового апарату. Проте ніколи не купуйте якусь першу-ліпшу книжку — в ній має бути бодай трішки любові — до автора, читача чи навіть вашої, до тексту. Останнім часом у мене з’явилася звичка обирати ще й за обкладинкою, спочатку я сумнівалася у правильності такої тактики, бо всіляке там «зовнішність не головне...» — але стиль таки важить, та ще й Бібліотека газети «День» привчила до високих стандартів якості від смислу до форми.

Скільки книжок на місяць чи рік норма — кожен вирішує сам. Скільки часу відвести на ту чи іншу річ — теж ваша воля. А витратити кількасот гривень на місяць — цілком реально, ми ж не боїмося купувати каву й тістечка в кафе. Тому даруйте, купуйте, позичайте і, головне — читайте!

ВІД РЕДАКЦІЇ

До речі, подарувати своїм близьким улюблені книги Бібліотеки газети «День» ви можете, звернувшись у магазин на сайті «Дня», чи до відділу реалізації за телефоном (044) 303 96 23, або прийшовши в редакцію за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 121Д, каб. 4.5. Не упустіть шансу розширити горизонти розумного!