Акциз спотикання

Український цигарковий ринок продовжує розвиватися, незважаючи на те, що компанії з іноземним капіталом вже володіють ним на 99%, залишивши вітчизняних виробників за бортом.

Втім, начальник управління акцизним збором ДПА України Григорій Синиця не вбачає в цьому жодної загрози. За його словами, «на ринку існує здорова конкуренція. Вона витісняє наші вітчизняні компанії, які не мають досконалого технічного обладнання у порівнянні з іноземними компаніями». Та чи добре це, чи погано? Якщо виходити з логіки, то кожна держава повинна дбати про підтримку вітчизняного виробника. Зважаючи ж на активне впровадження в Україні механізмів ринкової економіки, не слід забувати про одне з найголовніших її правил: «виживає сильніший».

Ці песимістичні думки не підтримує директор асоціації СОВАТ Володимир Демчак: «Оскільки існують такі невеличкі фабрики — значить для них на ринку залишається ніша. Зокрема, це виробництво нестандартних тютюнових виробів». У суспільстві, за словами Демчака, завжди існує попит, який неоднорідний за своєю структурою.

Окреслюючи ж загальну тютюнову картину в державі, директор СОВАТ зазначає: «Український ринок перейшов у стабільну фазу розвитку. Він стрімко зростав у попередні роки, після того, як виробництво сигарет у країні знизилося до 40 мільярдів штук. А нині воно становить 110—120. Сьогодні тютюнове виробництво зростає майже на 5% за рік. А іноді й на 6—7%».

Відчутною за останні роки є тенденція до скорочення виробництва дешевих сигарет. «Зміщення відбувається у сторону дорожчих сегментів, зростає попит на легкі, надлегкі й оригінальні цигарки», — говорить директор СОВАТ, а, як запевняє Синиця, останній показник зріс аж утричi.

Позитивом для цього ринку можна вважати і фактичне припинення тютюнової контрабанди. Сьогодні вона майже дорівнює нулю, заявляють у ДПА України. Проте Демчак нагадує про існування контрабанди дорогого класу сигар. «Є у Києві Володимирський ринок. На ньому продають цигарки багатьох світових фабрик. Їх привозять в Україну контрабандою... Щоправда, вона не організована, не носить масового характеру і не складає реальної загрози».

Чиновники ж запевняють, що у цьому питанні все буде гаразд. А сьогодні потрібно подбати ще про один тютюновий момент, врегулювання якого вимагатиме вступ України до Європейського співтовариства. Як пояснив Синиця, світовий цивілізований ринок має значно вищі акцизні ставки. Представники ЄС неодноразово натякали Україні на необхідність змін в цьому напрямку. Питання тільки у тому, як це зробити? Податковий чиновник стверджує, що робота у цьому напрямку вже ведеться. Прописати новий варіант акцизу мав Податковий кодекс, але через складні політичні обставини документ завис у повітрі.

І, на думку Демчака, наявність «вельми значної» різниці в акцизних ставках України і ЄС заважає швидкому запровадженню європейської моделі. Подолати такий розрив «за один день не можна, адже шокової терапії для громадян і так вистачає». Вихід Демчак вбачає у планомірному та поступовому переході, який допоможе покупцеві пристосуватися до цінових змін (адже саме по кишені останього вдарять податкові корективи. — Авт.).

Крім того, для успішного просування європейським напрямком, потрібно врахувати ще один фактор. «Знаючи, що Україна йде до ЄС, ми хочемо, щоб цей рух узгоджувався з тим, як іде у цьому напрямку Російська федерація», — говорить Демчак. Свою точку зору аргументує просто: «Нещодавно, років 5—6 тому, в нас була шалена контрабанда через те, що ставки акцизного збору в Україні були значно вищі, ніж у Росії. Тим самим підривалася можливість розвитку власної промисловості, податки платилися Росії, адже громадяни не дуже переймалися тим, звідки надходив тютюновий товар».

Який шлях обере уряд? Ясно одне — розв’язання акцизного питання європейським шляхом забезпечить державну казну потужним фінансовим джерелом.