Антимонопольний комітет не Робін Гуд

Новини щодо COVID-19 в останні місяці монополізували світовий інформаційний простір. Зміни майже одразу торкнулися і бізнесу. Уряди більшості держав запроваджують заходи підтримки для найбільш вразливих бізнесів, щоб ті пережили період карантину та економічного спаду, а підприємства «критичної інфраструктури» отримували належні стимули.

Однак, якщо є пряник, то повинен бути і батіг. Очевидно, що зміни, які призвели до вимушеного простою чи навіть закриття багатьох бізнесів, для деяких інших  мали позитивний економічний ефект. Зростання попиту на товари першої необхідності, в тому числі продукти харчування, лікарські засоби та медичні вироби (до прикладу — маски) вже встигло породити цілу купу жартів.

Прибутки компаній, спричинені підвищенням цін, попиту чи скороченням витрат, не залишаються поза увагою конкурентних відомств. Антимонопольний комітет України (АМКУ) вже почав проактивно та публічно комунікувати із ключовими гравцями паливного рітейлу для зменшення цін на пальне. Також Комітет опублікував застереження щодо недобросовісної реклами лікарських засобів, які буцімто лікують / забезпечують профілактику коронавірусу.

Однак для правильного розуміння проблематики та процесів, на які може вплинути Антимонопольний комітет, потрібно зануритися у причини зростання цін, зникнення товарів з полиць чи інших ринкових коливань та зіставити це із розумінням сфери повноважень Комітету. Тільки тоді можна зробити необхідні для бізнесу висновки: як не наразитись на штраф АМКУ в умовах карантину.

Комітет не може змусити компанію знизити ціну на продукцію, або ж — надати пільги споживачам. АМКУ не є органом цінового регулювання. Питання регулювання граничних цін на протиепідемічні та деякі інші соціально значущі товари наразі входить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Завдання Комітету полягає в тому, щоб на ринках продажу товарів чи реалізації послуг існувала справжня та здорова конкуренція, від якої вигоду отримують у першу чергу споживачі. Для цього у АМКУ є доволі широкий спектр інструментів:

По-перше, комітет контролює концентрації компаній (злиття, поглинання, тощо) та узгоджені дії між ними (зобов’язання не конкурувати, спільні закупівлі у постачальників, тощо) через наявну дозвільну систему. Таким чином АМКУ може попереджати наявність проблем, пов’язаних із конкуренцією.

По-друге, уповноважений контролювати сферу державної допомоги, а також може розглядати порушення, пов’язані із антиконкурентними діями органів державної влади та місцевого самоврядування, — так контролюючий орган може виправити ситуацію у випадку, якщо втручання держави або місцевої влади спотворює конкуренцію.

По-третє, АМКУ має інструменти для запобігання недобросовісній конкуренції на випадок, якщо якась компанія забажає підвищити власні продажі шляхом обману покупців чи копіюючи бренд або дизайн продукції успішного конкурента.

По-четверте, він може припинити зловживання монополіста чи домінуючої компанії та протистояти змовам між конкурентами, які мають суттєвий вплив на споживачів у кінцевому випадку.

АМКУ під час карантину цікавитиметься фактами завищення цін, які можуть свідчити про зловживання домінуючим становищем чи змову на відповідному ринку. Проте його ціллю буде припинення зловживань та відновлення нормальної конкуренції на ринку (з можливим накладенням суворих санкцій) і аж ніяк не контроль та моніторинг цін, які часто лихоманить у буремні часи пандемії. До того ж, усі мають розуміти, що розслідування певних справ, зокрема справ про змову конкурентів, є доволі складним і тривалим процесом. Саме тому несправедливо очікувати від Комітету повноцінних розслідувань та швидких рішень (які потім, як це часто буває, успішно оскаржуються в судах) у таких справах протягом найближчих тижнів чи місяців.

ПРАКТИКА В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ

Однак це все суха теорія. На практиці, на жаль, ми бачимо випадки, коли Антимонопольний комітет намагається грати на випередження та боротися точково саме із ціновими стрибками чи певним рівнем встановлених цін. До таких прикладів можна віднести вищезгадану комунікацію Комітету із паливними рітейлерами, а також гучні справи на фармацевтичному ринку, в рамках розгляду яких за обхід жорсткого цінового регулювання дистриб’юторами до відповідальності притягнули ще і виробників лікарських засобів. Такі дії Комітету нагадують симптоматичне лікування застуди — фокусуючись на вирішенні цінового питання, Комітет забуває, що тільки навівши лад із конкуренцією на проблемних ринках в цілому, можна усунути шкідливий збудник та досягти системних результатів.

Проте на час карантину в Україні дуже високою є вірогідність того, що Комітет намагатиметься застосовувати саме такий, «симптоматичний» спосіб лікування конкуренційних проблем. І у теперішній складній ситуації не варто звинувачувати Комітет в непрофесіоналізмі, адже такі «протипожежні» заходи можуть дійсно мати ефект в короткостроковій перспективі, що наразі дуже необхідно.

ПОРАДИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Вже зараз ми чуємо перші «тривожні дзвіночки» від територіальних відділень АМКУ, які звертають увагу на підвищення цін на медичні товари та продукти харчування. Які ж «больові точки» можуть проявитися у бізнесу в нових умовах та як ефективно протистояти очікуваним антимонопольним викликам?

Як банально це б не звучало, але так звана «домашня робота» в розрізі дотримання антимонопольного законодавства є особливо необхідною зараз. Зокрема, якщо бізнес у ці часи демонструє хороші показники, доцільно задуматись над збереженням тяжко заробленого та приділити увагу виявленню можливих антимонопольних проблем та їх усуненню. Варто розуміти, що ризик полягає не лише у потенційно підвищеній увазі Комітету до бізнесу зараз, але і у можливості конкурентів, контрагентів чи навіть споживачів звернутися зі скаргами до Комітету вже після завершення активної фази боротьби із COVID-19.

Найбільш ефективним та дієвим рішенням буде провести попередню перевірку бізнесу виходячи із сфери повноважень АМКУ. Лише такий підхід може забезпечити впевненість у завтрашньому дні. Не можна виключити того, що АМКУ, почавши перевірку причин росту цін на продукцію або послуги компанії, згодом зверне увагу на непрозору історію формування групи, до якої така компанія належить, та виявить факти порушень законодавства в розрізі неотримання дозволів на концентрацію чи узгоджені дії.

Саме тому доцільно буде «пройтись» по усіх можливих сферах, де свої повноваження може застосувати Комітет:

• перевірити історію формування групи компаній на предмет отримання необхідних дозволів на концентрацію чи узгоджені дії;

• перевірити наявність прямих та непрямих державних пільг, дотацій чи преференцій та їхню відповідність законодавству;

• пропрацювати наявні маркетингові активності на предмет відповідності законодавству про захист від недобросовісної конкуренції;

• провести аналіз щодо наявності у компанії монопольного чи домінуючого становища на ринку (що може неочікувано стати реальністю в умовах карантину, коли конкуренти можуть раптово випасти із гри), відсутності зловживань ринковою владою чи узгодженої з конкурентами поведінки і звернути увагу на цінову політику компанії.

Дійсно, хоча підвищення цін чи зміна інших комерційних умов і не обов’язково свідчать про порушення конкуренційного законодавства, слід розуміти, що така поведінка може слугувати тригером для уваги Антимонопольного комітету.

Бізнесу потрібно мати економічне обґрунтування тієї чи іншої цінової політики компанії, особливо у такі буремні часи. Ми вже чули неоднозначні публічні заяви представників Комітету стосовно того, що в умовах карантину бізнес має бути настільки соціально відповідальним, що навіть включення в витратну частину продукції чи послуг коштів, витрачених на заходи епідеміологічного захисту, може бути неприпустимим. Попри такі заяви, наявність детального та належного обґрунтування підвищення цін чи зміни інших комерційних умов допоможе бізнесу уникнути негативних наслідків та почуватися впевнено у разі можливих комунікацій з Комітетом.