«Атака з тилу на українську економіку»

Останні тижні дали велику поживу для економічних і політичних дискусій, чому сприяли значна активність парламентарів, прийняття бюджету на 2017 рік і звичне підведення підсумків досягнень і прорахунків. За 25 років Україна зібрала щедру колекцію економічних помилок, корінь яких – якість прийнятих рішень.

«День» запитав українського банкіра, засновника першого в Україні комерційного банку «Укрінбанк» у 1989 році, а впродовж 1998-2003 року – заступника голови правління НБУ Ярослава СОЛТИСА щодо кроків вітчизняних політиків і атмосфери для бізнес-середовища.

«БАНКОПАД ПОЧАВСЯ З НЕВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕФІНАНСУВАННЯ»

- Як ви оцінюєте стан справ у банківській сфері України, наскільки економічно обґрунтованим і закономірним був «банкопад» останніх двох років? І наскільки стабілізувалася ситуація зараз?

Гроші або сила – це два методи управління державою в широкому сенсі. Перший – демократичний і цивілізований шлях, а другий – заснований на страху і неконструктивний. Значення грошей не можна применшувати, адже це об’єктивно основа створення всієї державної структури. Зараз, на жаль, ми спостерігаємо кризу довіру до національної валюти України. Через це громадяни нашої країни намагаються практично всі свої заощадження утримувати в чужих грошах – доларах. У населення зараз більше 100 мільярдів доларів на руках, це міг би бути найбільший інвестор для нашої держави, якби населення вірило нашій владі, судам, банкам.

Банкопад останніх трьох років був закономірним явищем, до якого привели навіть не помилки, а усвідомлено невигідні державі кроки. Спеціаліст, який знає елементарну арифметику, знає, що не можна було роздавати великі гроші ненадійним банкам. Такими кроками під час кризи 2008-2009 років був запущений маховик нищення банківської сфери. Валютні резерви перед 2008 роком були чи не найбільшими і складали 37,5 мільярдів доларів, але правлінням НБУ було прийняте рішення про рефінансування різних банківських установ на 140 мільярдів за сумнівними причинами. З резервів було продано 25 мільярдів. Наступні глави Нацбанку не припинили цієї практики.

Тільки зараз, коли банки не вернули ці кошти, і правління НБУ зрозуміло, що таким чином наноситься шкода, перестали кредитувати комерційні банки, які є насправді «пірамідами», «злоякісними утвореннями».

Зараз банківська система оживає, останній рік гривня майже стабільна. Головне, щоб ми більше не брали запозичення, адже це нас розслабляє – ці кошти одразу йдуть на ринок і їх можна продати. Основним доходом бюджету мають бути податки і акцизи з імпорту, а також детінізація економіки. І, звичайно, відповідальний менеджмент – не можна боротися з «тінню» там, де самі проти «світла». Картопля для Міноборони по 17 гривень, бронежилети по 5 тисяч доларів – гучні приклади. Влада не має морального права дорікати своїм підлеглим в тому, що вони крадуть, якщо сама краде.

«НЕ МОЖНА ПОРІВНЮВАТИ НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ БАНКУ І УСПІШНИХ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ»

- Топовим інформаційним приводом  цього місяця стала націоналізація найбільшого в країні «Приватбанку». Експерти вже підрахували, що кожен український громадянин заплатить за цей вимушений крок більше 3000 гривень. Як ви оцінюєте доцільність та вчасність подібного рішення?

Це невчасне, погане рішення. Але могло би бути ще гірше. Дійсно, якщо розділити видатки за націоналізацію на наших 10-12 мільйонів працюючих, то кожен заплатить по 10-15 тисяч гривень. «Приватбанк» був найбільш спроможний залучати клієнтів і мав інноваційну комп’ютерно-електронну систему розрахунків. Але я сумніваюся, що він вів відповідальну банківську політику. Останній рік депозити видавалися під 10-14% в доларах. Це бачив Нацбанк і не реагував, що можна назвати злочинною бездіяльністю. Тепер за рахунок бюджету будуть компенсовані десятки мільйонів доларів вкладникам, які видавалися під такі відсотки.

 – Цікава ситуація – на державному рівні і серед експертів декларуються ліберальні цінності, свобода підприємництва, невтручання держави, а по факту ми спостерігаємо збільшення частки і ролі держави на ринку. Доходить до абсурду – пропозиція народних обранців націоналізувати успішні підприємства. Наприклад, новини останніх тижнів – народні депутати закликали владу націоналізувати одну з найбільших торговельних мереж в країні «АТБ». Яке ваше ставлення до таких законодавчих ініціатив?  

Переконаний, що націоналізація «Приватбанку» була продиктована не бажанням збільшення присутності держави у економіці, а уникненням ризиків дестабілізації. Держава врятувала себе. У будь-який момент внаслідок хитань 20 мільйонів вкладників могли би вийти на захист своєї власності, і влада боїться цього. Але ініціативи націоналізації успішних підприємств – це мракобісся, і дозволить їх собі можуть тільки відверті популісти. Це порушення права недоторканності приватної власності, фундаментальної конституційної гарантії. Ми ж не країна Ким Чен Іра або Фіделя Кастро, де все дозволено «революційною доцільністю». Мережа заплатила 4,6 мільярдів гривень – це 0,5% бюджету. Двісті таких підприємств – і нам не потрібні жодні запозичення. На такі ініціативи не потрібно реагувати, і вони тільки вказують на низький рівень культури наших парламентарів. Це атака з тилу на українську економіку. На жаль, вони часто можуть бути «цепними псами» у аферистів, які не гидують переділом власності.

- Але звучать звинувачення у фінансуванні сепаратизму, що є болючою раною суспільної думки. Ви вважаєте це спекуляцією?

- Так, пустопорожні і голослівні заяви. Велика проблема медіа, що вони тиражують «брудну» інформацію. Важливо не боятися і не вестися на шантаж. Єдиний захист – судові позови. Хай покажуть кого, коли і де фінансували.

«ПАРЛАМЕНТ ПРОДОВЖУЄ ШУКАТИ ВАРІАНТИ ДОХОДІВ ЗА РАХУНОК ГАМІНЦІВ НАСЕЛЕННЯ»

- На вашу думку, чи є закладений в бюджет курс гривні реалістичним? І як прокоментуєте останні ініціативи парламенту обмежити посилки, право місцевих органів влади перевіряти трудові відносини, податок на підприємців, що не ведуть своєї трудової діяльності?

Курс гривні може бути 27, а може 127. Це залежить тільки від Нацбанку, який має високу інституційну незалежність. Якщо правління не захоче роздавати гроші, то курс втримається. Той курс, який сьогодні тримає НБУ, дає нам оптимістичні прогнози.

Звичайно, парламент продовжує шукати варіанти доходів за рахунок гаманців населення. Але чим більше буде обмежень, тим більше люди будуть викручуватися – я розіб’ю ту посилку на 5, 10 чи більше, але не хочу платити «драконівські» податки. Набагато конструктивніше боротися з реальними неплатниками податків, подивіться – скільки їх є, або хто краде бюджет. У нас неефективний бюрократичний апарат – за останні 25 років кількість державних службовців виросла в 10 разів. Скоротіть їхню кількість у 6 разів і збільште зарплату у 5 разів, це шлях до ефективності та економії. Не може у бідної держави бути такий великий державний апарат. Або є закономірність – чим більше міліції, тим більше злочинів. Адже великий ризик, що люди, які працюють в правоохоронних органах, після виходу на пенсію займатимуться незаконною діяльністю, адже не мають іншої можливості викрутитись, крім як грати проти народу. Вони знають систему, і як уникнути відповідальності. Для основи країни – підприємців – по-перше, головне, щоб держава не втручалася у їхню діяльність. І друге – дешеві коректні кредити. Сьогодні кредитувати треба в доларах максимум під 6-7%, а у гривнях під 15-16%. Це реальна процентна ставка, і хороші банки так уже роблять. Кредитувати тільки тих, хто може виконати зобов’язання, платникам податків.