Бразильський досвід — на українські ниви

Верховна Рада України прийняла закон «Про аграрні розписки» ( №9610), який дозволить сільгоспвиробникам поповнювати оборотний капітал під заставу майбутнього врожаю. «За» прийняття закону, ініціаторами якого виступили депутат блоку Литвина Сергій Терещук і нардеп від Партії регіонів Григорій Калетнік, проголосували 232 народних депутата. Документ вводить можливість для господарських суб’єктів використовувати у своїй діяльності аграрні розписки, які виступають у ролі товаророзпорядчих документів.

«Аграрна розписка — це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах», — говориться в документі. Іншими словами, виробник агропродукції зможе отримати гроші на посівну, виробництво чи іншу потребу в обмін на гарантію пізніше у визначений в розписці час поставити продукцію, або оплатити розписку.

Появу документа його автори пояснюють «ситуацією, що склалася на сьогодні з кредитуванням сільськогосподарських товаровиробників, особливо середніх та дрібних». Останні, вказано у пояснювальній записці до законопроекту, практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків навіть за умови існування державної програми щодо часткового відшкодування банківських відсотків. До того ж, ідеться далі, нові норми адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств в ПК також не сприяють активізації укладання угод між постачальниками матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарськими підприємствами через те, що ПДВ нараховується лише при першій операції, й постачальники змушені або занижувати ціни на сільськогосподарську продукцію, або втрачати свої доходи на суму ПДВ. «Як правило, компанії, які поставляють мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інші ресурси, не здійснюють реалізацію сільськогосподарської продукції, яку вони мають отримати в рахунок поставлених ресурсів, і тоді вони мають укладати форвардні угоди з компаніями, які займаються експортом чи реалізацією на внутрішньому ринку, але сьогодні це стало неможливим через недосконале адміністрування ПДВ», — пояснюється в записці.

Тож треба шукати кредитну альтернативу, переконують автори законопроекту, саме тому вони пропонують скористатися Бразильським досвідом. У Бразилії діють розписки-договори CPR (Сedula de Produto Rural). Тобто це обіцянка виробника поставити сільськогосподарську продукцію або розплатитися після продажу сільськогосподарської продукції в майбутньому в обмін на отримання ресурсів (фінансових чи товарних) вже сьогодні для ведення сільськогосподарської діяльності. При цьому в товарній CPR чітко визначена загальна кількість продукції, її якість, місце доставки й дата. Фінансові розписки видаються тим компаніям-постачальникам чи інвестиційним фондам, які не займаються збутом сільськогосподарської продукції. Суть фінансової CPR полягає в тому, що сільськогосподарський товаровиробник бере зобов’язання повернути кошти в певний проміжок часу (відповідно до договору). Такі розписки передбачають або поточну ціну продукції (на момент укладання угоди), або ціну на продукцію на дату розрахунку за розпискою (при кінцевому розрахунку). «Завдяки використанню такого інструменту в Бразилії обсяги кредитування аграрного сектору щорічно складають 5 млрд доларів США, а сільськогосподарські товаровиробники змогли збільшити валове виробництво й урожайність своєї продукції», — говориться в записці до законопроекту.

«Економічна доцільність уже в перший рік впровадження аграрних розписок оцінюється в 2—3 мільярди гривень для сільськогосподарських товаровиробників (додаткові кредитні ресурси)», — говориться в пояснювальній записці про вигоди для українського АПК від освоєння бразильського досвіду. «В перспективі аграрні розписки дозволять охопити близько 30% коштів від постачальників матеріально-технічних ресурсів, трейдерів, переробних підприємств, а також близько 5% коштів банківських структур. Тобто можна очікувати, що введення в обіг аграрних розписок дозволить поступово наблизитися до 45—50 мільярдів гривень на рік, які можуть бути залучені аграрними підприємствами за допомогою цього механізму», — прогнозують автори документа.

Фермери схвалюють аграрні розписки. Цей механізм допоможе поповнювати дешевими коштами обіговий капітал, в першу чергу, сільгоспвиробникам, говорить «Дню» президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Маркевич. Посилиться взаємодія з трейдерами, які зможуть кредитувати виробників. Однак успішний бразильський досвід може не прижитися в Україні, продовжує він. «Ці розписки можуть давати хто хоче, і потім у судовому порядку нікому нічого не доведеш. В країні, де вибірково діє судова система, можуть виникнути проблеми», — пояснює він.