«Було б правильно укласти ЗВТ з Канадою, Туреччиною, ІIзраїлем...»

Війна на Сході забирає в керівництва країни багато сил та часу. Проте в полі зору Президента України залишаються і проблеми економіки, до того ж не лише сьогоднішні. Як писав «День», у середу Петро Порошенко підписав указ, яким постановив створити Національну раду реформ — спеціальний консультаційний орган при Президентові з питань впровадження в Україні єдиної державної політики реформ. Його главою буде сам Президент, а до складу  можуть увійти, за згодою, спікер парламенту, прем’єр-міністр та інші члени уряду, голова Нацбанку, керівники парламентських комітетів, представники громадськості.

Утім, на сьогодні головною реформою для України є імплементація Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Її, як відомо, підписали і навіть ратифікували деякі європейські країни. Але Україна з цим поки що не поспішає — ратифікацію заплановано провести у вересні. Коментуючи зауваження про нібито затягування цього процесу, заступник голови Адміністрації Президента України Валерій Чалий відповів: «Ми не зволікаємо». При цьому він наголосив на необхідності виваженого підходу до ратифікації. Якщо Угоду ратифікувати зараз,  вважає він, то бюджет країни втратить близько 560 мільйонів гривень, забезпечених завдяки пільгам Євросоюзу, який запровадив для України автономний митний режим. «Зараз експорт йде в Європу вільно, — пояснює Чалий. —  Якщо ми зараз ратифікуємо Угоду, то вона набуває чинності у такий спосіб, що ми втрачаємо два місяці дуже вигідного режиму, — це 560 мільйонів гривень».

«Зволікання з ратифікацією політичні противники Президента України  використовують для його критики, — зазначає екс-міністр економіки, експерт з економіки та фінансів Віктор Суслов, — хоча насправді дата ратифікації цієї угоди жодного значення не має, як і консультації, що ведуться зараз між Україною і Російською Федерацією. Політичні відносини вже настільки погіршилися, що дуже складно розраховувати на досягнення якихось домовленостей і стабілізації торговельних відносин».

Експерт констатує, що країни ЄС сьогодні домінують в обсязі українського експорту. На них припадає 33,5%, і за рік його зростання становило 15,3%.  Водночас, на його думку, якісний склад цього експорту визначається товарами сировинної групи, тоді як зростання експорту готових товарів не спостерігається, і це, за словами Суслова, досить тривожно. Він зазначає, що компенсації скорочення експорту продукції  з високою доданою вартістю до Росії і країни СНД за рахунок зростання її постачання до ЄС не відбувається. Не втішає його й істотне скорочення імпорту в Україну, як з Росії, так і з ЄС, до чого призвела девальвація гривні. Неможливість зростання експорту готової продукції до ЄС пов’язано з її невідповідністю технічним регламентам і стандартам, прийнятим у країнах Європи. Суслов посилається на заяву президента УСПП Анатолія Кінаха, який вважає, що зміна техрегламентів і стандартів потребуватиме від України витратити за 10 років $200 мільярдів. Екс-міністр все ж сподівається, що при ратифікації у Верховній Раді Угоди про асоціацію український бізнес ще скаже своє слово у відкритій громадській дискусії з цього питання.

«Швидкість змін, що відбуваються у світі, -зазначає директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, — зараз є настільки високою, що їх ефект виявляється набагато раніше, ніж це було зовсім недавно». Він звертає увагу, що на світових фінансових і товарних ринках сьогодні «якось дуже тихо». Упродовж останніх чотирьох тижнів експерт не бачить жодних серйозних переміщень. І навіть рівень коливань на ринках в умовах конфліктів в Україні і секторі Гази (Палестина) відзначається низькою волатильністю.

Експерт прогнозує, що унаслідок цього затишшя перед бурею врешті-решт потерпатимуть усі — багато гравців світового економічного простору. Тому економіст схвалює прагнення України самостійно вирішувати свої завдання. Але зазначає: «З другого боку, ми маємо право розраховувати на додаткову допомогу і додатковий поштовх від будь-кого». І уточнює: «Це завдання лежить на європейських країнах». На його думку, Угоди про асоціацію недостатньо для того, щоб допомогти Україні вибратися з тієї кризи, в якій ми зараз перебуваємо. Півмільярда євро, які ми можемо отримати додатково до кінця цього року за рахунок зниження чи скасування ЄС торговельних тарифів, не компенсують втрат за іншими напрямами».

25% спад українського експорту до Росії, каже Устенко, може дуже вдарити по зростанню ВВП нашої експортоорінтованої країни. Не виручить, на його думку, і девальвація, яка дещо сприяє імпорту, проте позначається на рівні життя населення. Експерт наголошує, що «модель української економіки, де нею, а водночас і політикою керують олігархи, не працює і не працюватиме в майбутньому». На його думку, більшість олігархів «інвестували в цю країну рівно стільки, скільки було потрібно для того, щоб зберігати свої компанії на плаву». А якби можна було інвестувати менше, то вони б саме так і робили, каже експерт. При цьому олігархи посилалися на поганий інвестиційний клімат і шукали для своїх вкладень країни, де цей клімат кращий, а прибуток на вкладені кошти приблизно такий самий. І зрозуміло, що вони були зацікавлені в консервації поганого інвестиційного клімату, який за їхніх політичних зв’язків давав їм додаткову ренту, продовжує Устенко, хоча на словах і вимагали поліпшення цього клімату.

Відштовхуючись від свого аналізу ситуації, економіст наголошує, що якщо не прагнути до змін, наслідки можуть бути катастрофічними. На його думку, можливі нові соціальні вибухи або прихід до влади популістів. Частина політиків, зазначає експерт, готова запропонувати населенню нереалістичні популістські ідеї, особливо небезпечні в країні, що перебуває в стані військових дій. У зв’язку з цим він розповідає про ініціативу фонду Блейзера щодо відродження української економіки, до якої вже приєдналося кілька великих американських компаній. «Необхідно буде відновлювати країну», — каже Устенко і повертається до проблеми ратифікації Угоди про асоціацію: -Те, що ми не поспішаємо це робити, — це не просто удар по нашому іміджу в очах європейців. Ми видаємося людьми, які не розуміють, чого хочуть».

Суслов вважає, що для України було б дуже добре, якби Захід пішов на створення для неї нового плану Маршалла, але зазначає, що поки  що таких пропозицій не було. Він переконаний, що Україна отримає додаткові обсяги військової допомоги, для чого, можливо, будуть надані кредити.

Устенко не покладає на допомогу Україні ззовні особливих надій. «У нас немає жодної точки опори, — каже він і додає: — Жодної. Розраховувати на когось ми не можемо». «Але немає нічого неможливого, — одразу ж зауважує він, — Західна Європа за планом Маршалла (його обсяг становив $13 мільярдів, зараз це півтрильйона) змогла відновити зруйновані сектори економіки, зокрема машинобудування, яке, здавалося б, було безповоротно втрачене». «Так, ми зможемо відновити свою економіку, — повторює Устенко, але зациклюватися лише на Європі неправильно. Україна повинна грати одночасно на багатьох напрямах. Було б розумно і правильно укласти ЗВТ з Канадою, Туреччиною, Ізраїлем та цілою низкою інших країн».